Операція «Батлакс»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Операція «Батлакс»
Operation Battleaxe
Кампанія в Лівійській пустелі
Північно-Африканська кампанія
PanzersJune1941.jpg
Німецькі танки приготувалися до наступу. Операція «Батлакс». Червень 1941
Координати: 31°30′12″ пн. ш. 25°06′54″ сх. д. / 31.50360000002777738° пн. ш. 25.11500000002777711° сх. д. / 31.50360000002777738; 25.11500000002777711
Дата: 1517 червня 1941
Місце: Киренаїка, Лівія
Результат: перемога німецько-італійських військ; провал замислу операції британців
Сторони
Союзники:
Велика Британія Британська імперія:
* Велика Британія Велика Британія
* British Raj Red Ensign.svg Британська Індія
Країни Осі:
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
* Італія Італійська Лівія
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Велика Британія Арчибальд Вейвелл
Велика Британія Ноель Берешфорд-Пирс
Велика Британія Артур Конінгем
Третій Рейх Ервін Роммель
Третій Рейх Карл Боттчер
Військові формування
XIII корпус
* 7-ма бронетанкова дивізія
* 4-та піхотна дивізія
Корпус «Африка»
* 15-та танкова дивізія
* 5-та легка дивізія
* 102-га моторизована дивізія «Тренто»
Військові сили
25 000 о/с[а 1]
~190 танків[а 2]
98 винищувачів[3]
105 бомбардувальників[3]
13 200 о/с
196 танків[а 3]
130 винищувачів[а 4]
84 бомбардувальників[а 5]
Втрати
Військові втрати:
969 чоловік[а 6]
91[а 7]-98 танків[а 8]
36 літаків[а 9]
Військові втрати:
~678 чоловік[а 10]
12 танків[а 11]
10 літаків[2]

Операція «Батлакс» (англ. Operation Battleaxe) — невдала наступальна операція британських військ проти італійсько-німецького корпусу «Африка» генерал-лейтенанта Е.Роммеля в Киренаїці в ході кампанії в Лівійській пустелі.

Операція британського командування з кодовою назвою «Бойова сокира» мала за мету зняти облогу армією Роммеля Тобрука з подальшим розгромом німецьких та італійських військ у Північній Африці. Битва розпочалася 15 червня 1941 року, однак попри оптимістичному настрою британського командування на чолі з Головнокомандувачем британськими військами на Середньому Сході генералом А.Вейвеллом й колосальній перевазі у силах, зокрема повному пануванню в повітрі, план операції зірвався. Більш того, британська армія втратила більшу частину своїх танків у перший же день битви і ледве встигла відвести третину власних бронетанкових сил, уникнувши оточення і повного знищення свого угрупування військами Роммеля.

Основною причиною провалу операції «Батлакс» стало те, що план ґрунтувався на колосальній переоцінці власних спроможностей й повному ігноруванні можливостей супротивника. По результатах розгрому британських військ у Киренаїці, Головнокомандувач британськими військами на Середньому Сході генерал А.Вейвелл був знятий з посади й замінений на Клода Окінлека.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Brown, David (editor) (November 2001). The Royal Navy and the Mediterranean: November 1940-December 1941: Vol 2. Whitehall Histories. Frank Cass Publishers. ISBN 978-0-7146-5205-4. 
  • Delany, John (September 1998). Fighting the Desert Fox: Rommel's Campaigns in North Africa April 1941 to August 1942. Arms & Armour. ISBN 978-1-85409-407-0. 
  • Hall, Timothy. Tobruk 1941, the desert siege. Methuen Australia. ISBN 0-454-00667-5. 
  • Jentz, Thomas L. (1998). Tank Combat in North Africa: The Opening Rounds, Operations Sonnenblume, Brevity, Skorpion and Battleaxe, February 1941 – June 1941. Schiffer Publishing Ltd. ISBN 0-7643-0226-4. 
  • Pitt, Barrie (December 1989). Crucible of War: Western Desert 1941 (вид. New Ed edition). Paragon House. ISBN 978-1-55778-232-8. 
  • Playfair, Major-General I.S.O.; with Flynn R.N., Captain F.C.; Molony, Brigadier C.J.C. & Toomer, Air Vice-Marshal S.E. (2004) [1st. pub. HMSO 1956]. The Mediterranean and Middle East, Volume II The Germans come to the help of their Ally (1941). History of the Second World War, United Kingdom Military Series. Naval & Military Press. ISBN 1-84574-066-1. 

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 31°46′ пн. ш. 25°06′ сх. д. / 31.767° пн. ш. 25.100° сх. д. / 31.767; 25.100{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. Основний кістяк ударного угруповання під командуванням генерала Берешфорд-Пирса нараховував 25 000 чоловік.[1]
  2. Операція розпочалася за участю 90 крейсерських танків та близько 100 піхотних танків[2]
  3. 8-й танковий полк розпочав битву, маючи приблизно 100 танків, з яких лише половина була гарматними танками; 5-й танковий полк нараховував 96 танків, 57 з них — гарматні.[2]
  4. 60 боєготових німецьких одно- та двох-моторних винищувачів, та ще 70 боєготових італійських бойових літаків.[3]
  5. 59 німецьких бомбардувальників, у тому числі пікіруючих, та 25 справних італійських бомбардувальника[3]
  6. 122 загиблих, 588 поранених та 259 зниклих безвісти[2]
  7. 27 крейсерських та 64 піхотних танки було втрачено в результаті бойових дій.[2]
  8. Втрати в бронетанкової техніці становили: 4-й Королівський танковий полк: 30 MK II піхотних танків, 1 MK VIC легкий танк; 7-й Королівський танковий полк: 35 MK II піхотних танків, 1 MK I крейсерський танк, 2 MK VIC легких танки; 2-й Королівський танковий полк: 12 крейсерських; 6-й Королівський танковий полк: 16 MK VI крейсерських; 7-ма бронетанкова бригада (штаб): 1 MK II крейсерський танк.[4]
  9. 33 винищувачів та 3 бомбардувальники[2]
  10. 93 німців загинуло, 350 поранено та 235 зниклі безвісти. Даних за втрати італійської армії немає; британці стверджували, що захопили у полон 350 італійських військових, але кинули їх, коли розпочався відступ.[2]
  11. 7-ма бронетанкова дивізія відзвітувала про знищення 90 німецьких танків.[4] 5-й танковий полк втратив 4 танки (2 Panzer II і 2 Panzer III) та 8-й танковий полк втратив у боях 8 танків (3 Panzer II, 4 Panzer III, і 1 Panzer IV).[2][4]
Джерела
  1. Churchill (1986), p. 305
  2. а б в г д е ж и Playfair, p. 171
  3. а б в г Playfair, p. 166
  4. а б в Jentz, p. 186