Операція «Гостра Брама»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Операція «Гостра Брама»
Німецько-радянська війна
Vilnius Dawn Gate.jpg
«Гостра брама» у Вільнюсі — епонім операції
54°40′ пн. ш. 25°19′ сх. д. / 54.667° пн. ш. 25.317° сх. д. / 54.667; 25.317
Дата: 7-15 липня 1944
Місце: Вільно, Віленщина
Привід: Вільнюська наступальна операція 1944 р.:
Результат: перемога СРСР,
стратегічна поразка Армії Крайової
Сторони
Flaga PPP.svg Польська підпільна держава СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Польща Александер Кшижановський «Вільк»,
Антоній Олехнович,
Чеслав Дембицький
СРСР М. І. Крилов,
П. О. Ротмістров
Третій Рейх Райнер Штахель
Військові формування
Польща Армія Крайова СРСР 3-й Білоруський фронт Balkenkreuz.svg Вермахт
Військові сили
4 200 ~100 000 30 000
Втрати
~500 невідомо невідомо
План операції
Розташування польських і німецьких частин на початок боїв
Напрямки бойових дій

Операція «Гостра Брама» (пол. Operacja «Ostra Brama») — військова операція, розпочата 7 липня 1944 року підрозділами Армії Крайової (АК) в рамках акції «Буря» з метою самостійно визволити Вільнюс від німецьких загарбників і, відповідно до задуму акції «Буря», виступити проти Червоної Армії на правах господаря даної території.

План операції було розроблено у березні 1944 року в штабі Віленської військової округи АК. Він передбачав захоплення міста об'єднаними силами Віленської і Новогрудської округ АК.

Операція тривала до 14 липня 1944. Хоча німців було розбито, наступного дня у місто ввійшли радянські війська, а НКВС приступив до інтернування польських солдатів і арештів їхніх офіцерів. Кілька днів по тому залишки Армії Крайової відступили в ліси, а місто перейшло під радянське управління.

З польського погляду, попри те, що поразка німців вилилася у польську тактичну перемогу, подальше знищення польських частин радянською стороною призвело до стратегічної поразки, особливо з огляду на цілі акції «Буря». З радянського погляду, операція була цілковитим успіхом, позаяк і німці, і вірні емігрантському уряду в Лондоні поляки зазнали поразки.

Основна причина операції була пропагандистська: заявити про польські права на Вільнюс.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Tarka, Krzysztof (2000). Jeden z wyklętych - generał Aleksander Krzyżanowski "Wilk" : komendant Okręgu Wileńskiego ZWZ-AK (польскою). Warszawa: Oficyna Wydawnicza Rytm. ISBN 83-87893-70-6. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Stefan Korboński: Polskie Państwo Podziemne (Przewodnik po Podziemiu z lat 1939–1943). Bydgoszcz: Wydawnictwo Nasz Przyszłość, ss. 162–163.  '
  • Roman Korab-Żebryk: Operacja wileńska AK. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985. ISBN 83-01-04946-4.  '
  • Tadeusz Przyłucki: Czas Burzy w 50. rocznicę operacji „Burza”. Warszawa: Światowy Związek Żołnierzy Armii Krajowej. Zakład poligraficzny Akcydens, 1994. ISBN 83-90-1777-0-6.  '
  • Z. Boradyn, A. Chnielarz, H. Piskunowicz: Z dziejów Armii Krajowej na Nowogródczyźnie i Wileńszczyźnie. Radom: Ośrodek Kształcenia i Doskonalenia Kadr, 1997. ISBN 8390716803.  '


Historia Poloniae Це незавершена стаття з історії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.