Операція «Гудвуд»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Операція «Гудвуд»
Operation Goodwood
Битва за Кан
Нормандська операція
Tanksgoodwood.jpg
Британські танки «Шерман» з танковим десантом перед початком операції «Гудвуд». 18 липня 1944
49°10′ пн. ш. 0°16′ зх. д. / 49.167° пн. ш. 0.267° зх. д. / 49.167; -0.267
Дата: 1820 липня 1944
Місце: район Кана, Франція
Результат: перемога британців
Сторони
Велика Британія Велика Британія Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Велика Британія фельдмаршал Бернард Монтгомері
Велика Британія генерал Майлз Демпсі
Велика Британія генерал-лейтенант Річард О'Коннор
Велика Британія генерал-лейтенант Джон Крокер
Третій Рейх генерал-фельдмаршал Гюнтер фон Клюге
Третій Рейх генерал піхоти Ганс фон Обстфельдер
Третій Рейх генерал танкових військ Генріх Ебербах
Третій Рейх обергрупенфюрер Йозеф Дітріх
Військові формування
VIII корпус 1-й танковий корпус СС
86-й армійський корпус
Військові сили
3 бронетанкові дивізії[1]
2 піхотні дивізії[1]

~1 100[nb 1] — ~1 300 танків[nb 2]

3 танкові дивізії[4]
2 важких танкових батальйони[4]
4 піхотні дивізії[4]

377 танків[5]

Втрати
4 000 загальні втрати[6] 253[nb 3] — ≈400 танків підбито[nb 4][nb 5] Загальні втрати невідомі
більш 2 000[10] — 2 500 полонених[11]

75 [nb 6] — 100 танків знищено[nb 7]

Карта битви за Кан. Операція «Гудвуд» висвітлена темно-зеленим кольором
Німецькі солдати біля фабрики на околиці Коломбель. Операція «Гудвуд». Липень 1944
Підбитий німецький танк Panzer VI, що перекинувся
Підбитий німецький танк Panzer VI, що перекинувся

Операція «Гудвуд» (англ. Operation Goodwood) — наступальна операція британських військ в період з 18 по 20 липня 1944 у ході битви за місто Кан. Британський VIII-й корпус, здійснював наступ силами 3-х бронетанкових дивізій, при підтримці британського I-го корпусу, що атакував на східному фланзі та канадського II-го корпусу, що діяв за планом операції «Атлантик» на західному фланзі.

20 липня операція «Гудвуд» закінчилася проривом британськими бронетанковими військами оборонної лінії німців й виходом їх на рубіж мосту Бургебю.

За твердженнями деяких істориків ця битва стала наймасштабнішою битвою в історії британських бронетанкових військ.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Beevor, Anthony (2009). D-Day: The Battle for Normandy. Viking. ISBN 978-0-670-88703-3.
  • Clark, Lloyd; Hart, Stephen (2004). The Drive on Caen, Northern France 7 June - 9 July 1944 (PDF). Ministry of Defence. 
  • Copp, Terry (2004) [2003]. Fields of Fire: The Canadians in Normandy. Toronto: University of Toronto Press. ISBN 0-8020-3780-1. OCLC 56329119.
  • Daglish, Ian. Operation Goodwood. Over the Battlefield. Barnsley: Pen & Sword Ltd. ISBN 1-84415-153-0. OCLC 68762230.
  • How MC, Major J.J. (2004) [1984]. Hill 112: Cornerstone of the Normandy Campaign. Winnipeg, Canada: J.J Fedorowicz Publishing Inc. ISBN 0-921991-81-9.
  • Trew, Simon; Badsey, Stephen (2004). Battle for Caen. Battle Zone Normandy. Stroud: Sutton Publishing. ISBN 0-7509-3010-1. OCLC 56759608.

Посилання[ред.ред. код]

  • Buckley, John (2006) [2004]. British Armour in the Normandy Campaign 1944. Taylor & Francis. ISBN 0-41540-773-7. 
  • Daglish, Ian. Goodwood. Over the Battlefield. Leo Cooper Ltd. ISBN 1-84415-153-0. 
  • Ford, Ken; Howard, Gerrard (2004). Caen 1944: Montgomery's Breakout Attempt. Osprey Publishing. ISBN 1-84176-625-9. 
  • Holmes, Richard (2004). The D-Day Experience from the Invasion to the Liberation of Paris: From Operation Overlord to the Liberation of Paris. Imperial War Museum. Carlton Books Ltd. ISBN 1-84442-805-2. 
  • Jackson, G.S.; Staff, 8 Corps (2006) [1945]. 8 Corps: Normandy to the Baltic. MLRS Books. ISBN 978-1-905696-25-3. 
  • Reynolds, Michael (2002). Sons of the Reich: The History of II SS Panzer Corps in Normandy, Arnhem, the Ardennes and on the Eastern Front. Casemate Publishers and Book Distributors. ISBN 0-97117-093-2. 
  • Tamelander, Michael, Zetterling, Niklas (2004). Avgörandets Ögonblick: Invasionen i Normandie 1944. Norsteds Förlag. ISBN 9-7891-70012-037. 
  • Trew, Simon; Badsey, Stephen (2004). Battle for Caen. Battle Zone Normandy. Faber and Faber. ISBN 0-75093-010-1. 

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
  1. Елліс стверджує, що 3 бронетанкові дивізії VIII корпусу загалом мали 750 танків та у подальшому 350 діяло у корпусах, що підтримували операцію.[2]
  2. Трю пише, що майже 1 300 танків брали учать в операції, у тому числі 759 середніх танків VIII корпусу та 275 з боку корпусів підтримки, що діяли на флангах.[3]
  3. Рейнольдс стверджує, що ретельне вивчення документів операції показує, що максимальні втрати в танках становлять 253 одиниці під час операції «Гудвуд», більшість з яких підлягала ремонту.[7]
  4. Баклей стверджує, що загалом 21-ша група армій втратила підбитими майже 400 танків під час наступальної операції. Він також відмічає, що більшість була відновлена.[8]
  5. Трю наполягає на усереднених даних — 334 танки втрачені. Його розслідування показує, що VIII корпус після операції «Гудвуд» мав втрати в кількості 314 підбитих танків, з яких 140 були повністю знищені. I британський та II канадський корпуси втратили по 20 танків за цей самий час.[9]
  6. Рейнольдс вказує, що цифра у 100 знищених танків надмірно завищена. Він настоює на том, що 75 танків та штурмових гармат було знищено в ході операції «Гудвуд», як це стверджує генерал-майор Робертс з 11-ї бронетанкової дивізії в документальній стрічці, присвяченій дослідженню операції «Гудвуд», які можуть бути найбільш реалістичними.[12] Таймлендер вказує, що танкова група «Захід» має дані про втрату лише 75 танків в період з 16 по 21 липня.[13]
  7. Трю наполягає на тому, що загальні втрати німців у танках складаються з усіх зазнаних втрат за цей період й є близько 100 одиниць техніки.[6] Джексон підтримує цю позицію, обстоюючи факт, що майже 100 німецьких танків було підбито.[11]
Примітки
  1. а б Trew, pp. 54—55
  2. Ellis p. 336
  3. Trew, pp. 52
  4. а б в Trew, pp. 60—61
  5. Reynolds, p. 172
  6. а б Trew, p. 97
  7. Reynolds, p. 186
  8. Buckley, p. 36
  9. Trew, p. 98
  10. Trew, p. 96
  11. а б Jackson, p. 113
  12. Reynolds, p. 187
  13. Tamelander, p. 289