Операція «Маритайм ґард»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Операція «Маритайм ґард»
Частина інтервенції НАТО в Боснії
USS Theodore Roosevelt at sea.jpg
Авіаносець USS Theodore Roosevelt, що брав участь в операції «Маритайм ґард»
Мета Блокада колишньої Югославії
Дата 22 листопада 1992–1993
Виконавець НАТО НАТО
Фрегат USS Kauffman

Операція «Маритайм ґард» (англ. Operation Maritime Guard) — блокада колишньої Югославії силами НАТО в міжнародних водах Адріатичного моря[1][2][3].

Масштаб[ред.ред. код]

Операція почалася 22 листопада 1992 року[4][5]. Вона послідувала за операцією НАТО «Маритайм монітор» і проводилась на підтримку резолюції Ради Безпеки ООН 787, в якій містився заклик до усіх держав забезпечити дотримання ембарго щодо Югославії («закликає держави … використовувати такі співмірні конкретним обставинам заходи, які можуть виявитися необхідними» для забезпечення ембарго)[1][2][4][6][7].

Резолюція уповноважила НАТО використовувати силу та дозволяла зупиняти, перевіряти і не пропускати судна, що прямували до колишньої Югославії[5][8]. Усі судна, що прямували до або з територіальних вод колишньої Югославії, зупинялись для перевірки їх вантажів та маршруту[9].

За підтримки Туреччини, Нідерландів та Німеччини, операція була посилена та літаки НАТО отримали можливість збивати літаки, які порушували блокаду[10]. Згідно з науковим журналом International Affairs, операція «Маритайм ґард» була «першим санкціонованим застосуванням сили для підтримки резолюції Ради Безпеки ООН»[11].

У квітні 1993 року офіційний представник НАТО заявив, що за необхідності для зупинки судна військові кораблі будуть стріляти інертними боєприпасами, зокрема кулеметними кулями та бронебійними гарматними снарядами[12][13].

Сили і результати[ред.ред. код]

Блокада складалася з есмінців з Туреччини, Італії, Німеччини, Греції й Великої Британії та фрегатів з США і Нідерландів, яким надавав підтримку морський патрульний літак НАТО[14][15]. Фрегат USS Kauffman (FFG-59) і авіаносець USS Theodore Roosevelt (CVN-71) були в числі військових кораблів, що брали участь в операції[16][17]. Зусилля були підтримані літаком АВАКС, морський радар якого надавав військовим кораблям можливість вести спостереження за морем на великі відстані[18].

Керівництво блокадою здійснював головокомандувач Союзних сил Південної Європи, американський адмірал Майк Бурда[1]. Під час блокади було здійснено контакти з 12 367 кораблями, 1032 з них були перевірені або відведені для перевірки, щодо 9 кораблів було виявлено, що вони порушували ембарго ООН[1].

Операція-наступник[ред.ред. код]

Наступною операцією була операція «Шарп ґард». Це була кількарічна спільна морська блокада поставок в колишню Югославію силами НАТО і Західноєвропейського союзу в Адріатичному морі, яка розпочалася 15 червня 1993 року, призупинена 19 червня 1996 року і припинена 2 жовтня 1996 року[19][20][21][22].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г John Pike. Operation Maritime Guard. Globalsecurity.org. Процитовано June 8, 2010. 
  2. а б Ugo Caruso (2007). `The Interplay between Council of Europe, OSCE, EU and NATO' (PDF). Процитовано June 8, 2010. 
  3. Peace-Keeping Operations: Requirements and Effectiveness; NATO's Role (PDF). June 2001. Процитовано June 8, 2010. 
  4. а б Jennifer Medcalf (2005). NATO: a beginner's guide. Books.google.com. Процитовано June 8, 2010. 
  5. а б NATO and the former Yugoslavia: crisis, conflict, and the Atlantic Alliance. Books.google.com. 2002. Процитовано June 8, 2010. 
  6. Craig H. Allen (2007). Maritime counterproliferation operations and the rule of law. Books.google.com. Процитовано June 8, 2010. 
  7. John Pike. Operation Maritime Monitor. Globalsecurity.org. Процитовано June 8, 2010. 
  8. Regional Organizations. The Air Force Law Review. 1997. Процитовано June 8, 2010. 
  9. «Interoperability of U.S. and NATO Allied Air Forces: Supporting Data and Case Studies», RAND, 2003
  10. Giovanna Bono (2003). NATO's 'peace-enforcement' tasks and 'policy communities,' 1990-1999. Books.google.com. Процитовано June 8, 2010. 
  11. «NATO: from Kosovo to Kabul», 2009
  12. "NATO Agrees to Blockade Serbs; Clears Ships to Fire, " Toledo Blade, April 29, 1993
  13. "NATO Approves Blockade of Yugoslavian Coastline, The Times-News, April 29, 1993
  14. James Gow (1997). Triumph of the lack of will: international diplomacy and the Yugoslav War. Books.google.com. Процитовано June 8, 2010. 
  15. «Lessons From Bosnia: The IFOR Experience», 1998
  16. «USS Kaufmann: Command History for Calendar Year 1993», 1994
  17. «Sailors Receive Commendations», The Argus-Press, 1993
  18. NATO AWACS: Alliance Keystone for Out-of-Area Operations. Journal.forces.gc.ca. Процитовано June 8, 2010. 
  19. Bruce A. Elleman, S. C. M. Paine (2007). Naval coalition warfare: from the Napoleonic War to Operation Iraqi Freedom. Books.google.com. Процитовано June 7, 2010. 
  20. Bellamy, Christopher (June 20, 1996). Naval blockade lifts in Adriatic. London: The Independent. Процитовано June 7, 2010. 
  21. NPR : Transcripts Search Results. 
  22. Peter L. Hays, Brenda J. Vallance, Alan R. Van Tassel (1997). American defense policy. Books.google.com. Процитовано June 7, 2010. 

Див. також[ред.ред. код]