Перейти до вмісту

Оповідання Альгамбри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оповідання Альгамбри
англ. Tales of the Alhambra Редагувати інформацію у Вікіданих
ЖанрТревелог Редагувати інформацію у Вікіданих
Темаісторія Іспанії Редагувати інформацію у Вікіданих
АвторВашингтон Ірвінґ Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Опубліковано1832 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
ВидавництвоHenry Colburnd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Цей твір у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Оповідання Альгамбри» (англ. Tales of the Alhambra) — збірка нарисів, словесних замальовок та оповідань американського письменника Вашингтона Ірвінга (1783—1859), натхненних і частково написаних під час його візиту в 1828 році до комплексу палацових і фортечних споруд Альгамбри в Гранаді, Андалусія, Іспанія.

Передумови

[ред. | ред. код]
Ірвінг жив у палаці Альгамбра, коли писав частину матеріалу для своєї книги.

Незабаром після завершення біографії Христофора Колумба в 1828 році Вашингтон Ірвінг вирушив з Мадрида, де він зупинявся, до Гранади, Іспанія. На перший погляд, він описав її як «одне з наймальовничіших і найкрасивіших міст, розташоване в одному з найпрекрасніших пейзажів, які я коли-небудь бачив».[1] Ірвінг готував книгу під назвою «Хроніка завоювання Гранади», історію 1478—1492 років, і продовжував дослідження цієї теми.[2] Він негайно попросив тодішнього губернатора історичного палацу Альгамбра, а також архієпископа Гранади про доступ до палацу. Він отримав дозвіл на вхід завдяки своєму статусу.[3] За допомогою 17-річного гіда на ім'я Матео Хіменес Ірвінг зібрав легенди та перекази про Альгамбру, а потім вирушив до інших частин Іспанії. Наступного року він повернувся в Альгамбру і прожив у квартирі близько трьох місяців, отримавши доступ до її архівів. Його досвід став натхненням для написання «Оповідань Альгамбри».[4] Книга поєднує опис, міф і розповіді про реальні історичні події, аж до руйнування деяких веж палацу французами під командуванням графа Себастіані у 1812 році та подальшої шкоди, завданої землетрусом у 1821 році. Протягом усієї подорожі Вашингтон заповнював свої блокноти і щоденники описами і спостереженнями, хоча він не вірив, що його записи коли-небудь віддадуть йому належне. Він писав: «Які ж негідні мої каракулі цього місця!».[3] Ірвінг продовжував подорожувати Іспанією, поки його не призначили секретарем у диппредставництві США в Лондоні під керівництвом нового міністра Луїса Маклейна.[5] Наприкінці вересня 1829 року він прибув до Лондона.[6]

Історія видання

[ред. | ред. код]

«Альгамбра: серія оповідань і замальовок про маврів та іспанців» була опублікована в травні 1832 року в Сполучених Штатах видавцями Lea & Carey і одночасно в Англії Генрі Колберном, і приписується Джоффрі Крейону (псевдонім автора).[7] Складаючись із серії есе та коротких художніх творів, він був названий його «Іспанським скетчом».[2] Незабаром після публікації книги після 17-річної відсутності в США Ірвінг повернувся до Нью-Йорка.[7]

У 1851 році Ірвінг написав «перероблене авторське видання» під назвою «Альгамбра».[8]

Спадщина і вплив

[ред. | ред. код]
Пам'ятна дошка на Альгамбрі з написом іспанською: «Вашингтон Ірвінг написав свої „Оповідання Альгамбри“ в цих кімнатах у 1829 році»

Книга відіграла важливу роль у повторному відкритті Альгамбри для західної аудиторії. На кімнатах, в яких Ірвінг зупинявся під час написання частини своєї книги, тепер встановлено меморіальну дошку.

Повість Олександра Пушкіна 1834 року у віршах «Казка про золотого півника» заснована на двох розділах «Оповідань Альгамбри». У свою чергу вірш Пушкіна надихнув Володимира Бєльського на лібрето до опери Миколи Римського-Корсакова «Золотий півник».

Дадлі Бак створив фрагменти тексту розділу «Дон Муніо» для своєї ораторії «Легенда про Дона Муніо» 1874 року.[9]

1921 року в Німеччині Ервін фон Буссе опублікував збірку оповідань під назвою Liebesmärchen або «Казки закоханих», засновану на «Оповіданнях Альгамбри».[10][11]

Ця книга стала основою іспанського фільму 1950 року «Оповідання Альгамбри».

1959 року «Легенда про спадщину мавра» була екранізована в радянському мультфільмі.[12]

Вілла Зорайда, музей у Сент-Огастіні, штат Флорида, заснований на крилі Альгамбри, отримав свою назву від персонажа книги Ірвінга[13] (зокрема, з «Легенди про трьох прекрасних принцес»[14]).

На честь книги названо місто Альгамбра, штат Каліфорнія. У 1874 році дочка Бенджаміна Вілсона читала книгу і заохотила його використати назву для свого нового передмістя Лос-Анджелеса.[15][16]

«Легенда про принца Ахмеда Аль Камеля або Пілігрима кохання» була адаптована як книжка з малюнками для дітей «Принц птахів», написана та проілюстрована Амандою Гол у 2005 році.[17]

У 2017 році іспанський анімаційний продюсер Педро Алонсо Паблос зняв анімаційний міні-серіал із деякими з «Оповідань Альгамбри»: «Арабський астролог», «Три прекрасні принцеси» та «Троянда Альгамбри».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jones, Brian Jay. Washington Irving: An American Original. New York: Arcade Publishing, 2008: 250. ISBN 978-1-55970-836-4
  2. ↑ а б Burstein, Andrew. The Original Knickerbocker: The Life of Washington Irving. New York: Basic Books, 2007: 210. ISBN 978-0-465-00853-7
  3. ↑ а б Jones, Brian Jay. Washington Irving: An American Original. New York: Arcade Publishing, 2008: 251. ISBN 978-1-55970-836-4
  4. ↑ Burstein, Andrew. The Original Knickerbocker: The Life of Washington Irving. New York: Basic Books, 2007: 208. ISBN 978-0-465-00853-7
  5. ↑ Burstein, Andrew. The Original Knickerbocker: The Life of Washington Irving. New York: Basic Books, 2007: 222. ISBN 978-0-465-00853-7
  6. ↑ Jones, Brian Jay. Washington Irving: An American Original. New York: Arcade Publishing, 2008: 264. ISBN 978-1-55970-836-4
  7. ↑ а б Jones, Brian Jay. Washington Irving: An American Original. New York: Arcade Publishing, 2008: 289. ISBN 978-1-55970-836-4
  8. ↑ The Alhambra, 1851
  9. ↑ Dudley Buck (1839-1909). Library of Congress, Washington, D.C. 20540 USA. Процитовано 26 жовтня 2022.
  10. ↑ Liebesmärchen [Lovers' Fairy Tales] (нім.). Berlin: Almanach-Verlag. 1921.
  11. ↑ Granand [німецькою] (2022). Afterword. Berlin Garden of Erotic Delights. Waterbury Press. с. 79—84.
  12. ↑ The Legend of the Moor's Inheritance
  13. ↑ Villa Zorayda: History
  14. ↑ The Alhambra, by Washington Irving: part31. ebooks.adelaide.edu.au (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2007. Процитовано 22 лютого 2018.
  15. ↑ Vincent, Roger (December 11, 2014) "Alhambra to get $130-million shopping and housing complex" Los Angeles Times
  16. ↑ City of Alhambra. www.cityofalhambra.org. Процитовано 22 лютого 2018.
  17. ↑ Prince of the Birds Amanda Hall. Amanda Hall (брит.). Процитовано 8 квітня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оповідання_Альгамбри&oldid=46543090