Оповідь служниці (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Це стаття про роман, якщо Ви шукали статтю про фільм, див. Оповідь служниці (фільм) .
Назва «Оповідь служниці»
The Handmaid's Tale intertitle.png
Автор Маргарет Етвуд
Назва мовою
оригіналу
англ. The Handmaid's Tale
Ілюстрації Гейл Гелтнер
Дизайн
обкладинки
Тед Аронович
Країна Канада Канада
Мова англійська
Жанр антиутопія
Видавництво McClelland & Stewart
Виданий 1985
Сторінки 311
ISBN 0-7710-0813-9

CMNS: Оповідь служниці на Вікісховищі

Оповідь служниці (англ. The Handmaid's Tale) — роман-антиутопія 1985 року канадської письменниці Маргарет Етвуд. Роман отримав Премію генерал-губернатора в 1985 році і Премію Артура Кларка в 1987 році; він також номінований на премію Неб'юла 1986 року, Букерівську премію 1986 року та премію Прометей 1987 року. На основі роману було знято фільм (1990), оперу (2000), серіал (2017).

Сюжет[ред.ред. код]

Прапор Республіки Гілеад

Дія роману відбувається в майбутньому у вигаданій тоталітарній державі під назвою Республіка Гілеад, що знаходиться на території нинішніх США. У Гілеаді вся влада і всі права належать військовим. Інші громадяни республіки є їхніми слугами (фактично рабами). На жаль, через забруднення, в державі лише одна із сотні жінок можуть народжувати. Тому для виношування потомства насильно зганяються з усією Республіки жінки відповідного віку, які здатні до дітородіння, і під постійним наглядом живуть в спеціальному приміщенні, що охороняється, поки проходять курс підготовки. Після чого їх вибирають дружини офіцерів як коханок для своїх чоловіків. Таких жінок називають служницями, вони повинні носити одяг червоного кольору і виконувати ряд релігійних обрядів. Ці жінки не мають права володіти власністю, працювати, любити, читати і писати. Вони не можуть бігати вранці, влаштовувати пікніки і вечірки, їм заборонено вдруге виходити заміж. Їм залишена лише одна функція — дітородження.

У центрі сюжету — колишня бібліотекарка Кейт, яка після невдалої спроби втекти з країни виявляється в таборі для майбутніх служниць. Її чоловіка вбивають прикордонники, а їхня дочка заблукала в лісі. Вона стає служницею Командора. Господарі дають їй ім'я Фредова, бо вона тепер належить Командору на ім'я Фред. Один раз в день вона може вийти за покупками, але ні читати, ні згадувати їй не можна. Раз на місяць вона займається сексом зі своїм господарем і молиться, щоб від їх злучення вийшла здорова дитина. Згодом Кейт закохується у водія Командора Ніка, від якого вона вагітніє.

У кінці роману за нею приїжджає поліція та забирає її. Але це виявляється перевдягнений загін повстанців, до якого належить Нік.

Українські переклади[ред.ред. код]

  • Марґарет Етвуд. Оповідь Служниці: Харків: Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2017 рік, Формат: 60x90/16, тверда обкладинка, 272 стр.

Посилання[ред.ред. код]

книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.