Опосередкований конфлікт між Іраном і Саудівською Аравією
Опосередкований конфлікт між Іраном і Саудівською Аравією | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Іран Саудівська Аравія Країни-місця ведення конфлікту | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Опосередкований конфлікт між Іраном і Саудівською Аравією або Холодна війна на Близькому Сході — умовна назва конфлікту між Саудівською Аравією та Іраном, викликаного боротьбою цих країн за домінування в регіоні[9]. Напруженість у відносинах двох держав обумовлено цілим комплексом протиріч між ними в сферах релігії, культури, політики і економіки.
Суперництво між країнами сьогодні — це насамперед політична та економічна боротьба, що загострюється релігійними розбіжностями, адже релігію в регіоні обидві країни використовують для власних геополітичних цілей.[10] Іран є шиїтською ісламською республікою, тоді як Саудівська Аравія бачить себе провідною ісламською сунітською державою.[11]
Значну роль у відносинах Саудівської Аравії і Ірану відіграє релігійний чинник. Саудівська Аравія претендує на статус лідера сунітського світу, тоді як Іран — найбільша країна, де офіційно прийнятий іслам шиїтського напряму. Обидві держави посилюють давнє протистояння між цими двома найголовнішими гілками ісламу[12], використовуючи його для досягнення власних політичних цілей.
Початок ірано-саудівського протистояння відносять до 1979 року, коли після повалення прозахідного шаха Мохаммеда Пехлеві в ході Ісламської революції в Ірані була встановлена республіка, на чолі якої стали шиїтські релігійні лідери. Тегеран почав підтримувати збройні шиїтські угруповання і партії за кордоном, що пояснювалося його прагненням створити на Близькому Сході так званий «шиїтський півмісяць» і спробами експорту ісламської революції в інші держави. Опозиційні місцевим режимам шиїтські рухи активізувалися в Саудівській Аравії, Бахрейні, Кувейті. За безпосередньої участі Ірану в охопленому громадянською війною Лівані виникає угруповання Хезболла. Ер-Ріяд, стурбований іранськими діями, постарався зміцнити зв'язки з іншими сунітськими державами, зокрема, створивши Раду співробітництва арабських держав Перської затоки. В ході ірано-іракської війни 1980—1988 років Саудівська Аравія відкрито підтримувала Ірак, надавши Багдаду істотну фінансово-економічну допомогу. Під час «танкерної війни» в Перській затоці траплялися прямі зіткнення саудівських ВПС і військової авіації Ірану[13]. З 1979 року прихильники Ірану почали вести революційну пропаганду в Саудівській Аравії, закликаючи населення країни повстати проти правлячої королівської сім'ї саудитів і «американського панування». Почалися зіткнення між саудівської поліцією і іранськими паломниками. На цьому тлі в 1983 році міністр культури та ісламської орієнтації Ірану Мохаммад Хатамі заявив, що Мекка і Медина належать всім мусульманам, а хадж є найкращою платформою для політичний дискусій. 31 липня 1987 року, під час хаджу в Мецці, відбулися зіткнення між іранськими паломниками і поліцією Саудівської Аравії, в результаті яких загинуло 402 людини і сотні отримали поранення. Після цього сторони обмінялися вкрай жорсткими заявами, а в 1988 році Саудівська Аравія розірвала дипломатичні відносини з Іраном.[13]
На побутовому та державному рівнях точиться боротьба між двома державами. У 2015 році в Саудівській Аравії під час хаджу через тисняву загинули 460 громадян Ірану; всього загинуло понад 700 паломників. Крім цього, на початку січня 2016 року саудівська влада виконали смертний вирок відносно шиїтського проповідника Німра ан-Німра.[14][15] За цією стратою пішли розгром посольства Саудівської Аравії в Тегерані і напад на генконсульство королівства в іранському місті Мешхеді.[15] Після цього Саудівська Аравія та кілька інших арабських країн оголосили про повторний розрив дипломатичних відносин з Іраном.
Саудівська Аравія вважається головним арабським союзником США в ісламському світі. У свою чергу, після захоплення американських заручників в Ірані в 1979 році американо-іранські відносини різко погіршилися, а в 2002 році президент США Джордж Буш відніс Іран разом з Іраком і КНДР до «осі зла». Хоча відносини Тегерана і Вашингтона в 2015 році покращилися після укладення угоди про «спільний всеосяжний план дій» щодо іранської ядерної програми, Іран і США залишилися противниками.
Саудівська Аравія і Іран є найбільшими виробниками енергоресурсів і постійно конкурують за ринки збуту своїх головних експортних продуктів — нафти і природного газу. Для обох країн надзвичайно важливими є відносини з КНР, який став одним з найбільших імпортерів нафти. КНР же зацікавлена у стабільних поставках енергоносіїв, і тому Пекін докладає зусиль для того, щоб встановити міцні відносини з кожним з цих ключових держав в Західній Азії, сприяючи зменшенню напруженості між ними.
- ↑ Poole, Thom (20 жовтня 2017). Iran and Saudi Arabia's great rivalry explained. BBC. Процитовано 23 вересня 2016.
- ↑ Daoud, David (March 2015). Meet the Proxies: How Iran Spreads Its Empire through Terrorist Militias. The Tower Magazine. № 24. Процитовано 18 серпня 2016.
- ↑ Mashal, Mujib; Faizi, Fatima (11 листопада 2017). Iran Sent Them to Syria. Now Afghan Fighters Are a Worry at Home. The New York Times. Процитовано 4 лютого 2019.
- ↑ Goulka, Jeremiah; Hansell, Lydia; Wilke, Elizabeth; Larson, Judith (2009). The Mujahedin-e Khalq in Iraq: a policy conundrum (PDF). RAND Corporation. ISBN 978-0-8330-4701-4. Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- ↑ Mousavian, Seyed Hosseinurl=https://www.huffingtonpost.com/seyed-hossein-mousavian/iran-nice-terrorism_b_11120386.html (21 липня 2016). From Iran to Nice, We Must Confront All Terrorism to End Terrorism. Huffington Post.
{{cite news}}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка) - ↑ Karami, Arash (2 серпня 2016). Were Saudis behind Abbas-MEK meeting?. Al-Monitor. Процитовано 18 серпня 2016.
- ↑ Iddon, Paul (28 липня 2016). Erbil is not another front in the Saudi-Iran regional proxy war. Rudaw. Процитовано 20 червня 2017.
- ↑ Dehghanpisheh, Babak (4 вересня 2016). To Iranian eyes, Kurdish unrest spells Saudi incitement. Reuters. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Іран і Саудити. Холодна війна на "гарячому" Сході. Архів оригіналу за 25 квітня 2016.
- ↑ The Iranian–Saudi Hegemonic Rivalry. Belfer Center for Science and International Affairs (англ.). Процитовано 22 лютого 2020.
- ↑ Marcus, Jonathan (16 вересня 2019). Why Saudi Arabia and Iran are bitter rivals. BBC News (брит.). Процитовано 22 лютого 2020.
- ↑ Війна vs діалог. Як сунітсько-шиїтський конфлікт змінює обличчя мусульманського світу. tyzhden.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2019.
- ↑ а б Слободян, Наталія (2016). «Холодна війна» на Близькому Сході: ризики та інтереси України. www.eurointegration.com.ua. Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ Саудівська Аравія розірвала дипломатичні відносини з Іраном. BBC News Україна (укр.). Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ а б Ще одна країна відкликала посла в Ірані. ТСН.ua (укр.). 5 січня 2016. Процитовано 12 січня 2020.
- Ірансько-саудівські відносини
- Війни Ірану
- Війни Саудівської Аравії
- Геополітичне суперництво
- Наслідки Арабської весни
- Арабська зима
- Громадянська війна в Ємені (з 2014)
- Лівійська громадянська війна
- Громадянська війна в Сирії
- Конфлікти в 1979
- Конфлікти в 1980
- Конфлікти в 1981
- Конфлікти в 1982
- Конфлікти в 1983
- Конфлікти в 1984
- Конфлікти в 1985
- Конфлікти в 1986
- Конфлікти в 1987
- Конфлікти в 1988
- Конфлікти в 1989
- Конфлікти в 1990
- Конфлікти в 1991
- Конфлікти в 1992
- Конфлікти в 1993
- Конфлікти в 1994
- Конфлікти в 1995
- Конфлікти в 1996
- Конфлікти в 1997
- Конфлікти в 1998
- Конфлікти в 1999
- Конфлікти у 2000
- Конфлікти у 2001
- Конфлікти у 2002
- Конфлікти у 2003
- Конфлікти у 2004
- Конфлікти у 2005
- Конфлікти у 2006
- Конфлікти у 2007
- Конфлікти у 2008
- Конфлікти у 2009
- Конфлікти у 2010
- Конфлікти у 2011
- Конфлікти у 2012
- Конфлікти у 2013
- Конфлікти у 2014
- Конфлікти у 2015
- Конфлікти у 2016
- Конфлікти у 2017
- Конфлікти у 2018
- Конфлікти у 2019
- Конфлікти у 2020
- Конфлікти у 2021
- Конфлікти у 2022
- Конфлікти у 2023