Опір у Білостоцькому гето

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Опір у Білостоцькому гето — діяльність євреїв Білостоцького гето щодо протидії планам і діям нацистів в період Голокосту. Опір завершився повстанням, що спалахнуло 16 серпня 1943 року. Це було друге за величиною, після повстання у Варшавському гето єврейське повстання проти нацистів[1] в період Голокосту. Було організовано за сприяння Антифашистської бойової організації.

Перебіг подій[ред. | ред. код]

В ніч з 15 на 16 серпня гето було оточене трьома кільцями нацистських військ, що складалися з підрозділів польової жандармерії, трьох спеціальних поліційних батальйонів (два з яких були українськими), частин СС і підрозділів вермахту. Війська мали підкріплення: польову артилерію, танки, броньовики і літаки. У ніч на 16 серпня нацистські війська зайняли фабрики гето, вранці 16 серпня в гето були вивішені оголошення, в яких населенню наказували зібратися в зазначених місцях, нібито для переселення до Любліну.[2]

У повстанні брало участь близько 300 осіб, озброєння повстанців було мізерним і могло вистачити лише для такої невеликої кількості бійців. Вони мали 25 карабінів і сотню гвинтівок, кілька автоматів, один кулемет. Була також зброя кустарного виробництва, невелика кількість коктейлів Молотова і трохи гранат. Решта бійців озброювалися сокирами, багнетами, косами тощо. Були створені укріплені бункери та два штаби з керівництва повстання. Невелика група повсталих, що в кількості не перевищувала погано озброєних 300 осіб, п'ять днів вела бої проти більш як трьох тисяч бійців, які діяли за підтримки танків, артилерії та авіації.[3]

Після придушення повстання вцілілі євреї були вислані в Треблінку (10 транспортів), Освенцим (2 транспорта); 12 тисяч дітей були вислані в табір в Терезині, де знаходились 6 тижнів, поки йшли переговори про обмін єврейських дітей на німців, захоплених англійцями. Після провалу переговорів 5 жовтня 1943 року 1196 дітей і 53 супроводжувальників були перевезені до Освенцима, де за два дні були знищені в газовій камері.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]