Орадя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орадя
рум. Oradea
угор. Nagyvárad

Герб Прапор
герб прапор
Палац Чорного орла
Палац Чорного орла
Розташування міста Орадя
Основні дані
47°03′ пн. ш. 21°56′ сх. д. / 47.050° пн. ш. 21.933° сх. д. / 47.050; 21.933Координати: 47°03′ пн. ш. 21°56′ сх. д. / 47.050° пн. ш. 21.933° сх. д. / 47.050; 21.933
Країна Румунія Румунія
Регіон Actual Bihor county CoA.png Біхор
Адмінцентр Oradea[d]
Столиця для Біхор[1] (жудець)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Біхарія ?
Засновано 1113
Площа 111,2 км²
Населення 206 614 тис. осіб (2002)
Висота НРМ 142 м  м
Міста-побратими Сейра[2], Кослада[2], Дебрецен[2], Гіватаїм[2], Івано-Франківськ, Кошице, Лінчепінг[3], Мантуя[2] і Діамантина
Телефонний код (402) 0259 і 0359
Часовий пояс UTC+2
Номери автомобілів BH
GeoNames 8334659
OSM пошук у Nominatim
Поштові індекси 410001–410609
Міська влада
Мер міста Ilie Gavril Bolojan
Веб-сторінка oradea.ro
Мапа


Орадя у Вікісховищі?

Орадя (рум. Oradea; угор. Nagyvárad (Великий замок), угор. Várad (замок); нім. Grosswardein; тур. Varat) — місто в Румунії, центр повіту Біхор. Розташоване на заході країни, в Крішані, на річці Муреш, поблизу кордону з Угорщиною.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення на місці теперішньої Ораді було ще за часів Римської імперії. Місто відоме з 1113 р. під латинською назвою Варад[4], що означало «замок». Перша ж згадка про фортецю Ораді датована 1241 р. у зв'язку із підготовкою до оборони від монголо-татар.

Містом поселення стало лише у XVI ст. У середньовіччі Орадя була другим релігійним і культурним центром Угорщини після Буди.

На початку XVIII ст. угорський інженер Франц Антон Хіллебрандт спроектував барокову забудову міста. Починаючи з 1752 р., були побудовані Римо-католицький собор, Палац єпископа, Музей землі Кріс рум. Muzeul Ţării Crişurilor.

Наприкінці Другої світової війни місто було визволено 12 жовтня 1944 року силами 2-го Українського фронту під час Дебреценської операції[5].

Населення[ред. | ред. код]

У місті мешкає 207 тис. осіб (238 тис. мешк. з передмістями) (2002), у тому числі:

  • 1910: 69 000 (румунів: 5,6%, угорців: 91,1%)
  • 1920: 72 000 (румунів: 5%, угорців: 92%)
  • 1930: 90 000 (румунів: 25%, угорців: 67%)
  • 1966: 122 634 (румунів: 46%, угорців: 52%)
  • 1977: 170 531 (румунів: 53%, угорців: 45%)
  • 1992: 222 741 (румунів: 64%, угорців: 34%).

Господарство[ред. | ред. код]

Важливий транспортний вузол і великий промисловий центр країни. Основні галузі — машинобудування (вагони, верстати), текстильна, харчова промисловість. Є виробництво взуття, меблів, хімічних товарів, будматеріалів. Теплова електростанція.

Відомі мешканці міста[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]