Орадівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Орадівка
Будинок культури
Будинок культури
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Христинівський район
Рада/громада Орадівська сільська рада
Код КОАТУУ 7124684501
Облікова картка картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Орадівка
Основні дані
Засноване XIV
Населення 907 осіб (2007)
Поштовий індекс 20034
Телефонний код +380 4745
Географічні дані
Географічні координати 48°45′46″ пн. ш. 29°58′54″ сх. д. / 48.76278° пн. ш. 29.98167° сх. д. / 48.76278; 29.98167Координати: 48°45′46″ пн. ш. 29°58′54″ сх. д. / 48.76278° пн. ш. 29.98167° сх. д. / 48.76278; 29.98167
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Водойми річки Уманка, Удич
Відстань до
обласного центру
13 км
Відстань до
залізничної станції
13 км
Місцева влада
Адреса ради 20034, с.Орадівка, тел. 34-5-31
Сільський голова Гуменюк Вікторія Василівна
Карта
Орадівка is located in Україна
Орадівка
Орадівка
Орадівка is located in Черкаська область
Орадівка
Орадівка

CMNS: Орадівка на Вікісховищі

Ора́дівка — село в Україні, у Христинівському районі Черкаської області. Центр сільської ради. У селі мешкає 907 осіб (2007). Село розташоване за 6 км на південь від районного центру та за 202 км від міста Черкаси. У населеному пункті є Будинок культури, бібліотека, дитсадок, нова школа. Вулиці Орадівки асфальтовані, прокладені водогони, село газифіковане.

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка про Орадівку датується XIV століттям. Пізніше, в адміністративному відношенні, село належало до Уманського полку. На Умань того часу дуже часто нападали монголо-татари і польська кіннота. Найбільших руйнувань Орадівка зазнала 1629 року, 1644 та 1674 роках від татар, та 1655 року від поляків.

1654 року проїздом через Умань в Москву російський письменник Алепський Павло згадує у своїх записах село Городок, що було розташоване поряд із Уманню і було огороджене дерев'яним частоколом для захисту від ворогів. Це і була Орадівка (тобто Оградівка). 1726 року Орадівка стала власністю Фелікса Потоцького. Через злиденне життя та гноблення селяни Уманського полку часто піднімали бунт. Такі повстання відбулися у 1737, 1749, 1750 роках. А 1768 року спалахнуло найбільше повстання під назвою «Коліївщина», яке охопило й Орадівку. Про події, які відбувалися тоді в селі Орадівка, згадується в романі Валентина Пікуля «Фаворит».

Після численних руйнувань Орадівка відновлювалася знову і знову, та тільки кількість дворів ставала меншою. 1755 року в селі було лише 57 дворів. А вже наприкінці XIX століття Орадівка стала волосним центром (у волость входило 9 сіл). 1900 року село стає власністю поміщиків Госневського та Бєляковського, яким належало 1303 десятини землі, а 1450 селянам — всього 787 десятин. 1917 року землю було поділено серед незаможних селян.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 82 мешканця села.[1]

1930 року організовано сільськогосподарську артіль імені Котовського, головою якої був обраний Т. Л. Населенко. Пізніше артіль перетворилася на колгосп. Перед війною він був одним із передових та економічно міцних господарств району. На фронт із села пішло понад 150 осіб, із них загинуло — 82.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Орадівка може пишатися своїми видатними земляками, зокрема відомим в Україні літературним діячем Петром Моргаєнком і поетами Станіславом Зінчуком та Миколою Гребенюком.

Багато працівників села відзначені урядовими нагородами за невтомну працю. Серед них: Мастилко Лідія Ксенофонтіївна, Діденко Ксенія Макарівна, Іващенко Варвара Дорофіївна, Найдюк Микола Михайлович, Мілевський Микола Іванович, Сивак Федір Семенович, Чичилівський Микола Теренович і багато інших.

Фотогалерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.