Орадівська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орадівська волость
Центр Орадівка, Христинівка
Площа 16 440 (1886)
Населення 9538 осіб (1886)
Густота 53.1 осіб / км²
Наступники Христинівський район

Орадівська волость (Христинівська волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Орадівка.

Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 10 сільських громад. Населення — 9538 осіб (4474 чоловічої статі та 4681 — жіночої), 1390 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 6698 6024
Приватної власності 8906 6369
Казенної власності 480 393
Іншої власності 356 302
Загалом 16440 13088

Основні поселення волості:

  • Орадівка — колишнє власницьке село при річці Удич за 18 верст від повітового міста, 1067 особи, 183 двори, православна церква, школа, поштова станція, постоялий двір, постоялий будинок.
  • Вербувате — колишнє власницьке село при струмкові, 605 осіб, 126 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Голяківка — колишнє власницьке село, 531 особа, 84 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, цегельний завод.
  • Обігов (Ягубець) — колишнє власницьке село при річці Удич, 1036 осіб, 162 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.
  • Розсішки — колишнє власницьке село при річці Удич, 1272 особи, 215 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини, винокурний завод.
  • Сичівка — колишнє власницьке село при джерелах, 1490 осіб, 224 двори, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, вітряний млин.
  • Талалаївка — колишнє власницьке село, 565 осіб, 83 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
  • Христинівка — колишнє власницьке село, 1815 осіб, 294 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, , водяний і вітряний млини.

Наприкінці XIX сторіччя волосне правління було перенесено до села Христинівка та назву волості змінено на Христинівська.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках — Іларіон Якович Заверуха[2],[3];
  • 19121915 роках — Євдоким Іванович Санічук[4],[5],[6].

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.