Оратівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оратівський район
Orativskyi rayon gerb.png Orativskyi rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Вінницька область
Код КОАТУУ: 0523100000
Утворений: 1979
Населення: 21242 (на 1.01.2017)
Площа: 870 км²
Густота: 26.3 осіб/км²
Тел. код: +380-4330
Поштові індекси: 22600—22661
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Оратів
Селищні ради: 1
Сільські ради: 27
Смт: 1
Села: 50
Селища: 3
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 22600 Вінницька область, Оратівський район, смт. Оратів, вул. Героїв Майдану, 78, 2-91-43
Голова РДА: Мельничук Надія Дмитрівна
Голова ради: Опалюк Анатолій Миколайович

Commons-logo.svg Оратівський район у Вікісховищі

Ора́тівський райо́н — адміністративна одиниця у Вінницькій області України. Адміністративний центр — смт Оратів. Територія району становить 872 км². Населення становить 22 625 жителів (на 1.07.2012).

Географія[ред.ред. код]

Район розташований у лісостеповій зоні України, в північно-східній частині Вінницької області. Межує з Погребищенським, Липовецьким, Іллінецьким районами Вінниччини та з Київською і Черкаською областями.

До його складу входить смт Оратів, яке віддалене від обласного центру на 90 км і на 180 км від Києва, 12 км від найближчої залізничної станції Оратів. В складі району — 54 сільських населених пункти.

Корисні копалини: граніт, буре вугілля, торф, пісок, глина. За геологорозвідувальними даними біля села Якимівка знаходяться поклади титано-цирконієвої сировини.

Клімат району помірно континентальний (середня температура — 6,80С), ґрунти — глибокі та опідзолені чорноземи.

Найбільші річки: Жива і Роська — басейн Дніпра та Гірський Тікич — басейн Південного Бугу. Лісові площі становлять близько 5000 га. Переважають дубово-грабові ліси.

Історія[ред.ред. код]

Оратів згадується вперше у матеріалах Віленського сейму 1448 року. Населенню Оратова, як і всього Поділля, доводилось відбивати грабіжницькі напади султанської Туреччини, Кримських татар. Найбільш спустошуючими були напади 1562, 1566, 1568, 1575, 1589 років. Під час визвольної боротьби українського народу (1648–1654 рр.) на території теперішнього району перебував Гетьман України Богдан Хмельницький (у 1649, 1651, 1653 роках). У селі Старий Животів 1648 року було сформовано Животівський Козацький полк. По території нинішнього району проходили гайдамацькі загони Максима Залізняка та Івана Гонти в часи Коліївщини (1768 р.).

З 1672 по 1699 рік Оратівський край перебував під владою створеного турками Сарматського князівства. 1793 року внаслідок переділу Польщі Оратів увійшов до складу Російської імперії. 1811 року Оратів одержав статус міста.

З другої половини XIX ст. Оратів — центр Оратівської волості Липовецького повіту.

Оратівський район утворений 7 березня 1923 року у складі Уманської округи Київської губернії.[1]

27 березня 1925 року:[2]

27 лютого 1932 року з утворенням областей район став частиною Вінницької області.[3]

15 жовтня 1932 Оратівський район перечислений до Київської області.[4], 22 вересня 1937 року приєднаний від Київської області до Вінницької.[5]

30 грудня 1962 ліквідований внаслідок укрупнення районів. 7 грудня 1979 Оратівський район відновлено.

Населення[ред.ред. код]

Станом на 1 січня 2007 р. на території району проживало 25283 ос., в тому числі міського населення — 3358 ос., сільського — 21925 ос. У національному складі переважають українці (95 %). Середня тривалість життя населення — 68 років (чоловіків — 63, жінок — 74 роки). Станом на 1 червня 2010 р. на території району проживає 23214 ос., в тому числі міського населення — 2919 ос., сільського — 20295 ос.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 27 сільських рад, які об'єднують 54 населених пунктів та підпорядковані Оратівській районній раді. Адміністративний центр — смт Оратів[6].

У квітні 2012 р. з обліку було зняте село Лишава.

Влада[ред.ред. код]

Голова РДА: вакансія

Голови ради:

  • Лошак Галина Василівна

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

На території району розміщено два промислові підприємства: ЗАТ «Скоморошківський цукровий завод» та ВАТ «Вінницямолоко» Оратівський молокозавод. Потужність цукрового заводу становить 1300 тонн переробки цукросировини на добу. Планова виробнича потужність молокозаводу становить 70 тонн переробки молока на добу. ЗАТ «Скоморошківський цукровий завод» — не функціонує декілька років (порізали на металобрухт).

Сільське господарство[ред.ред. код]

При реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств утворено та функціонує 24 сільськогосподарські виробничі кооперативи, 5 приватних (приватно-орендних) підприємств, 3 товариства з обмеженою відповідальністю, одне сільськогосподарське акціонерне товариство, діють 43 селянських-(фермерських) господарства.

Загальна земельна площа в цілому по району становить 87,2 тис. га, з них сільськогосподарські угіддя — 72,5 тис. га, в тому числі рілля — 61,6 тис. га, багаторічні насадження — 0,8 тис. га, сінокоси — 1,4 тис. га, пасовища — 8,6 тис. га. В районі вирощують пшеницю, жито, ячмінь, горох, кукурудзу, просо, гречку. З технічних культур — цукрові буряки, ярий та озимий ріпак, соняшник. 2006 року всього по району зібрано 80803 т зерна. При цьому середня врожайність склала 23,6 ц/га проти 22,6 ц/га у 2005 році. Валовий збір цукрових буряків 2006 року склав 60039 т.

Будівництво[ред.ред. код]

В районі нараховується 6 організацій, що здійснюють будівельні та ремонтно-будівельні роботи, зокрема: ТОВ «Оратівагробуд», СТОВ «Агрошляхбуд», ТОВ Оратівський «Райсількомунгосп», ДП «Оратівський райавтодор», ДП «Газбуд» та Оратівське управління газового господарства. Власними силами цих підприємств 2006 року виконано робіт у діючих цінах на суму 2760,1 тис. грн.

2006 року на будівництво та ремонт доріг використано 1652 тис. грн. Протягом року за рахунок різних джерел фінансування, включаючи кошти населення, введено в дію 45,7 км газових мереж.

2006 року здійснювалося першочергове спрямування бюджетних коштів на пускові та найважливіші об'єкти соціально-культурного призначення з високим рівнем будівельної готовності. Зокрема, за рахунок державних коштів продовжувалось будівництво газопроводу-відводу до с. Новоживотів. Кошти, виділені в сумі 336 тис. грн., освоєні в повному обсязі.

2006 року район отримав з Державного бюджету субвенції на соціально-економічний розвиток в обсязі 149,2 тис. грн. Зокрема, 49,2 тис. грн. — на реконструкцію водопроводу та водонапірної башти в смт Оратів, 100 тис. грн. — на капітальний ремонт сільської школи в с. Фронтівка. Всі кошти освоєні в повному обсязі.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

В районі функціонує 31 загальноосвітня школа, де навчається 3381 учень, 14 дошкільних установ, в яких виховується 457 дітей та 2 школи-сад. Працюють дитячо-юнацька спортивна школа, будинок дитячої творчості, музична школа.

Для занять фізичною культурою і спортом в районі функціонує стадіон в смт Оратів, 11 футбольних полів, 18 спортивних залів, 32 спортмайданчики, 8 спортивних кімнат.

Медичне обслуговування населення району здійснюють центральна районна лікарня, одна дільнична лікарня в с. Медівка, чотири амбулаторно-поліклінічних заклади, в тому числі три амбулаторії сімейної медицини, 34 фельдшерсько-акушерських пункти, лікарня соціальної допомоги в с. Фронтівка на 10 ліжок. Мережа лікарняних закладів нараховує 135 ліжок. Забезпеченість лікарями по району на 10000 жителів становить 20 лікарів. Функціонує п'ять аптек та 23 аптечні пункти.

Мережа закладів культури нараховує 41 клубну установу, при яких працює 147 гуртків народної творчості і 78 народних колективів, 35 бібліотек, 3 музеї, один з яких — державний, два — громадські. На території району знаходиться 113 пам'яток історії та культури.

Станом на 01.01.2007 року на обліку в районному управлінні Пенсійного Фонду перебуває 8894 пенсіонери. Частка пенсіонерів від загальної кількості населення становить 35,2 %.

Релігія[ред.ред. код]

У районі зареєстровано 57 релігійних об'єднань шести конфесій, з них: Української православної церкви Московського патріархату — 14, Української православної церкви Київського патріархату — 27, Євангелістів християн-баптистів — 8, Православної Євангельської апокаліптичної церкви — 4, Адвентистів сьомого дня — 3. В районному центрі функціонують 6 релігійних громад. У 13 населених пунктах немає релігійних об'єднань.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Оратівського району були створені 43 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 77,65% (проголосували 13 501 із 17 386 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 62,31% (8 412 виборців); Юлія Тимошенко - 20,97% (2 831 виборців), Олег Ляшко - 7,05% (952 виборців), Анатолій Гриценко - 3,26% (440 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,67%.[7]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністраційно-територіяльний поділ Київщини»
  2. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
  3. Розділ III додатка до постанови IV позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27 лютого 1932)
  4. Постанова ВУЦВК від 15 жовтня 1932 року № 170 «Про утворення Чернігівської области»
  5. Постанова ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 року «Про поділ Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської на Одеську і Миколаївську області»(рос.)
  6. Адміністративно-територіальний устрій Оратівського району на сайті Верховної Ради України
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-26. 

Посилання[ред.ред. код]

Погребищенський район
Липовецький район Gray compass rose.svg Київська область
(Тетіївський район)
Іллінецький район Іллінецький район Черкаська область
(Монастирищенський район)