Ораціо Рімінальді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ораціо Рімінальді
італ. Orazio Riminaldi
O Riminaldi Amor Victorioso 1627 P Pitti.jpg
Ім'я при народженні італ. Orazio Riminaldi
Дата народження 5 вересня 1593(1593-09-05)
Місце народження Піза, Італія
Дата смерті 1630(1630)
Місце смерті Піза, Провінція Піза, Тоскана, Італія
Національність італієць
Громадянство Італія
Жанр вівтарі, побутовий жанр, портрет
Напрямок раннє бароко, караваджизм
Покровитель римська аристократична родина Крещенці
Вплив Караваджо та римських караваджистів
Вплив на Артемізія Джентілескі
Твори вівтарі, портрети
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ораціо Рімінальді (італ. Orazio Riminaldi 5 вересня, 1593, Піза — 10 грудня, 1630) — італійський художник доби раннього бароко.


Життєпис[ред.ред. код]

Народився у місті Піза. Формувався як художник у оточенні маньєризму флорентійського зразка. Серед його вчителів — мало відомий місцевий художник Реньєро Альбергетті, Ауреліо Ломі, а потім Ораціо Джентілескі. Твори раннього періоду або не збережені, або віднесені до творів інших художників.

Римський період[ред.ред. код]

Фах художника це стан залежності (від покровителя у 17 столітті, від моди, від панівних ідей і навіть розповсюджених художніх схем). Ораціо Рімінальді перебрався у папський Рим, де панували послідовники Караваджо. Аби витримати тиск конкуренції з римськими майстрами, він перейшов на стилістику караваджизму у її полегшеному варіанті, представниками котрого були Бартоломео Манфреді, Ніколо Реньєрі. Низка римських картин Ораціо Рімінальді наближена до творів французького художника Сомона Вує з її коливаннями він помірного караваджизма до типового італійського академізма («Дедал і Ікар», «Самсон», «Поклоніння мідному змієві»).

Покровителями здібного художника в Римі стануть представники родини Крещенці. Завдяки Крещенці молодий художник отримав декілька престижних замов від релігійних громад (вівтар «Мучеництво св. Цецилії»).

Повернення до Пізи і смерть[ред.ред. код]

1627 року він повернувся до рідного міста. Художнику, що успішно попрацював у папському Римі, доручили роботи у Пізанському соборі. Серед них — фрески в куполі «Смерть св. Марії». У роботі над декоруванням купола йому допомагав його рідний брат.

Ораціо Рімінальді помер у грудні 1630 року як тоді вважали від чуми.

Обрані твори (перелік)[ред.ред. код]

  • «Дедал і Ікар»
  • «Амур переможець»
  • «Мучеництво св. Цецилії»
  • «Мучеництво Катерини Александрійської»
  • «Покарання Прометея»
  • «Амур у пейзажі»
  • «Жертвоприношення Ісаака»
  • «Самсон перемагає філістимлян»
  • «Портрет Курціо Чеулі»
  • «Поклоніння мідному змієві»
  • «Смерть св. Марії» (Успіння Богородиці)

Обрані твори (галерея)[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art. 26, pp. 396—397. New York, Grove, 1996. ISBN 1-884446-00-0 (англ.)
  • Gianni Papi, " Biographies ", dans Mina Gregori, Le Musée des Offices et le Palais Pitti, Paris, Editions Place des Victoires, 2000 (ISBN 2-84459-006-3), p. 658 (фр.)

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ораціо Рімінальді