Орбіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Два тіла, що мають подібну вагу обертаються навколо спільного центру мас

Орбі́та (від лат. orbita — колія, дорога, шлях) — рух матеріальної точки в полі сил, що на неї діють. У найпростішому випадку орбіта двох тіл це коло або еліпс, фокус якого розташовано в центрі мас системи. Орбіта може мати складнішу форму, якщо на тіло впливають багато силових полів.
Проблема прогнозування руху у разі трьох масивних тіл отримала назву задачі трьох тіл. Аналітичного вирішення цієї задачі у загальному випадку не існує, частковими рішеннями є точки Лагранжа.

Кеплерівські орбіти[ред.ред. код]

Деякий час вважалося, що планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця круговими орбітами. Після довгих та невдалих спроб обчислити кругову орбіту для Марса німецький астроном Йоганн Кеплер спростував це твердження та згодом, використовуючи дані вимірювань Тихо Браге, встановив закони руху планет навколо зірки. Закономірності було сформульовано у три основних закони, що мають тепер назву законів Кеплера:

  1. Всі планети обертаються навколо Сонця орбітами, що мають форму еліпса, в одному з фокусів якого розташовано Сонце.
  2. Радіус-вектор планети (тіла Сонячної системи) за рівні проміжки часу описує рівновеликі площі.
  3. Квадрат періоду обертання планети навколо Сонця прямо пропорційний кубу великої півосі еліпса.

Кеплерівські елементи орбіти:

Ці елементи однозначно визначають орбіту незалежно від її форми (еліптичної, параболічної чи гіперболічної). Основною координатною площиною може бути площина екліптики, площина галактики, площина земного екватора тощо. У такому разі елементи орбіти задаються відносно обраної площини.

Посилання[ред.ред. код]

www.refine.org.ua


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.