Органи місцевого самоврядування
Органи місцевого самоврядування (ОМС) — виборні та інші органи територіальних громад, наділені повноваженнями вирішувати питання місцевого значення[1].
Термін за В. В. Кравченком — це «орган, який утворюється територіальною громадою (територіальними громадами району, області) у встановленому законом порядку для виконання завдань та функцій місцевого самоврядування, наділений відповідно до закону владними повноваженнями, які реалізуються у визначених законом правових та організаційних формах. До них належать сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст; районні у містах ради та їх виконавчі органи»[2].
О. В. Батанов та В. В. Кравченко разом із П. Д. Біленчуком, М. В. Підмогильним вважають, що «органи місцевого самоврядування не належать до механізму державної влади, а місцеве самоврядування займає окреме місце в політичній системі (у механізмі управління суспільством та державою) і його необхідно розглядати як окрему форму реалізації народом належної йому влади»[3][4].
Інше визначення органу місцевого самоврядування подається В. В. Кравченком у співавторстві з М. В. Пітциком, які визначають «орган місцевого самоврядування як організаційно самостійний елемент системи місцевого самоврядування, що утримується за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування районних, обласних бюджетів і являє собою колектив громадян України, депутатів місцевої ради або службовців органів місцевого самоврядування, заснований у встановленому законом порядку для виконання завдань та функцій місцевого самоврядування, наділений з цією метою відповідними владними повноваженнями, які реалізуються у визначених законом правових та організаційних формах в інтересах відповідної територіальної громади (територіальних громад)»[5].
Органи місцевого самоврядування є організаційно самостійними елементами системи публічної влади, які утримуються за кошти місцевих бюджетів та діють в інтересах територіальних громад[6].
Змістовне наповнення їхньої щоденної роботи розкривається через комплекс функцій. Ці функції є формою реалізації повноважень, наданих законом, і виступають своєрідним «виміром» соціальної користі від діяльності цих органів.
Враховуючи подвійну природу місцевого самоврядування — як форми реалізації народовладдя (окремої від державної влади, на чому наголошують О. В. Батанов та В. В. Кравченко[7][8]) та як інституту публічного управління, доцільно класифікувати ці функції за двома основними критеріями: за сферами суспільного життя (предметний підхід) та за способами правового впливу (інструментальний підхід).
ОМС виступають головним суб'єктом управлінського впливу, забезпечуючи життєдіяльність конкретної адміністративно-територіальної одиниці.
- залучення населення до участі у вирішенні питань місцевого та загальнодержавного значення – створення дієвих механізмів прямої демократії (місцеві ініціативи, громадські слухання, консультативно-дорадчі органи), через які територіальна громада реалізує своє право на самоврядування;
- управління комунальною власністю – виступаючи власником майна територіальної громади (земля, житло, комунальні підприємства, об'єкти соціальної інфраструктури), ОМС здійснюють повноваження щодо володіння, користування та розпорядження цими об'єктами;
- соціяльно-економічний та культурний розвиток території – стратегічна діяльність, спрямована на підвищення інвестиційної привабливости, підтримку місцевого бізнесу, розвиток малого підприємництва, а також збереження та примноження культурної спадщини, розвиток установ культури та мистецтва;
- надання соціяльних послуг населенню – у межах цієї функції реалізується повсякденна турбота про мешканців: забезпечення роботи установ освіти (школи, дитячі садки), установ охорони здоров'я (амбуляторії, лікарні), об'єктів побутового обслуговування, транспорту та житлово-комунального господарства;
- забезпечення законности, публічної безпеки, правового порядку, охорона прав і свобод громадян – у взаємодії з правоохоронними органами держави, ОМС вживають заходів щодо профілактики правопорушень, контролю за дотриманням правил благоустрою, торгівлі, а також забезпечують діяльність муніципальної варти, створюючи безпечне середовище для проживання;
- соціяльний захисту населення та працевлаштування громадян – реалізація державних та місцевих програм підтримки вразливих верств населення (пенсіонери, особи з інвалідністю, багатодітні сім'ї, внутрішньо переміщені особи), а також сприяння у пошуку праці, організація громадських робіт та створення нових місць праці через місцеві економічні ініціятиви;
- зовнішньоекономічна діяльність – у межах наданих законом повноважень ОМС встановлюють міжнародні партнерські зв'язки (побратимство з містами інших країн), залучають міжнародну технічну допомогу, співпрацюють з іноземними інвесторами та евроінституціями для реалізації спільних проєктів розвитку інфраструктури;
- природоохоронна діяльність – ОМС виступають гарантами екологічної безпеки на своїй території: контролюють стан зелених насаджень, водних об'єктів, поводження з побутовими відходами, організовують озеленення, а також беруть участь у попередженні та ліквідації наслідків екологічних катастроф місцевого рівня;
- регулювання земельних відносин – враховуючи, що земля є основним національним багатством, ця функція передбачає ведення земельного кадастру, надання земельних ділянок у користування та власність, встановлення ставок земельного податку, контроль за цільовим використанням земель та охорону ґрунтів;
- облікова діяльність – реєстрація фізичних осіб за місцем проживання, облік об'єктів нерухомості, суб'єктів господарювання, а також формування офіційних даних про демографічний та економічний стан території;
- дозвільно-реєстраційна діяльність – ОМС уповноважені надавати дозволи на будівництво, розміщення зовнішньої реклами, проведення масових заходів, видавати свідоцтва про право власності, а також здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану (у передбачених законом випадках) та речових прав на нерухоме майно.
- інформаційна діяльність – забезпечення гласности, відкритости та прозорости власної роботи ОМС: офіційне оприлюднення рішень ОМС публікація звітів про виконання бюджетів, ведення офіційних веб-порталів, комунікація з місцевими медіа, що є необхідною умовою для формування довіри до влади.
ОМС діють у межах перелічених вище сфер, здійснюючи наступні функції:
- нормотвірна – діяльність ОМС, спрямована на прийняття обов'язкових для виконання на території громади рішень (статутів, положень, регламентів, місцевих програм), які мають нормативний характер. Завдяки цій функції місцеві правила набувають сили локального «закону», що деталізує та конкретизує загальнодержавне законодавство стосовно особливостей конкретного регіону;
- установна – втілюєтьяс в життя через створення нових або реорганізацію наявних суб'єктів: комунальних підприємств, установ, організацій, а також формування власних виконавчих структур (департаментів, управлінь, відділів), сільських старостинських округів;
- контрольна (наглядова) – включає діяльність з перевірки виконання власних рішень, використання бюджетних коштів, дотримання законності посадовими особами органів самоврядування, а також контроль за роботою комунальних підприємств. Крім того, сюди відноситься депутатський контроль та контроль громадськості за діяльністю ради, що створює зворотний зв'язок і дозволяє вчасно виправляти недоліки в управлінських процесах, забезпечуючи принцип підзвітности.
- ↑ Цивільне право України: навч.посіб./Ю. В. Білоусов, С. В. Лозінська, С. Д. Русу та ін.; за ред. Ф. О. Стефанчука. —К.: Прецедент, 2005. — 448 с. (с. 290)
- ↑ Кравченко В. В. Конституційне право України у визначеннях та схемах: навч. посіб. / В. В. Кравченко. — К.: Атіка, 2002. — 192 с. (с. 181—182)
- ↑ Батанов О. В. Територіальна громада — основа місцевого самоврядування в Україні: монографія / О. В. Батанов. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — 260 с. (с. 10)
- ↑ Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): навч.посіб./ П. Д. Біленчук, В. В. Кравченко, М. В. Підмогильний. — К.: Атіка, 200. — 304 с. (с. 135)
- ↑ Кравченко В. В. Муніципальне право України: навч.посіб. / В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. — К.: Атіка, 2003. — 672 с. (с. 192—193)
- ↑ Кравченко В. В., Пітцик М. В. Муніципальне право України: навч.посіб. — К.: Атіка, 2003. — 672 с. (с. 192—193)
- ↑ Батанов О. В. Територіальна громада — основа місцевого самоврядування в Україні: монографія. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — 260 с. (с. 10)
- ↑ Біленчук П. Д., Кравченко В. В., Підмогильний М. В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): навч.посіб. — К.: Атіка, 2000. — 304 с. (с. 135)
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015
- Органи місцевого самоврядування // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.
- Органи самоорганізації населення // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Острійчук О. П. Реформування органів місцевого самоврядування в контексті адміністративно-територіальної реформи. Конституційні читання: Тези наукових доповідей і повідомлень міжнародної студентської наукової конференції «Конституційні читання» / За заг. ред. проф. А. П. Гетьман. Національна юридична академія України. — Харків: Права людини, 2008 р. — 344 с.