Орден Андрія Первозванного

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Це стаття про орден Російської імперії. Про державну нагороду Російської Федерації див.: Орден Святого апостола Андрія Первозванного (Російська Федерація).
Орден святого апостола Андрія Первозванного
Band to Order St Andr.png StAndrew All.jpg
Оригінальна назва Орден Святого апостола Андрея Первозванного
Девіз «За віру і вірність»
Країна Російська імперія
Тип
Статус
Статистика
Дата заснування 1698 рік
Перше нагородження Головін Федір Олексійович
Кількість нагороджень близько 870 осіб

Орден святого апостола Андрія Первозванного — нагорода і орденська корпорація в Російській імперії, заснована Петром I в 1698 році.

Правила одягання ордена

Як нагорода займав найвищу сходинку в системі російських нагород. Мав знак ордена який носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках — на орденському ланцюгу на грудях, а також зірку ордена. Девіз — «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед російських підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут Ордена Андрія Первозванного офіційно затверджено імператором Павлом I 5 квітня 1797 року.

Першим кавалером ордена став Ф. Головін — адмірал російського флоту. Другим кавалером ордена був гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Після звістки про перехід Мазепи на бік Карла XII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу.

Від 1699 до 1916 року орденом Андрія Первозванного нагороджено близько 870 осіб. Серед них — відомі полководці та державні діячі П. Багратіон, М. Кутузов, Г. Потьомкін, П. Румянцев-Задунайський, О. Суворов, Наполеон I, принц В.-А. Ангальт-Бернбург, герцог А. Веллінгтон та інші.

Від 1740 року орденом Андрія Первозванного нагороджувалися всі новонароджені немовлята чоловічої статі в імператорській династії. Від 18 століття нагороджений орденом Андрія Первозванного автоматично ставав кавалером ордена Олександра Невського, орденів Білого Орла, Анни І-го ступеня, Станіслава І-го ступеня та отримував відзнаки цих орденів.

Ордену належав собор святого Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі. Свято ордена Андрія Первозванного — 30 листопада.

У дореволюційній Росії знаки ордена Андрія Первозванного стали частиною військової символіки. Після Лютневої революції 1917 року Тимчасовий уряд залишив орден Андрія Первозванного у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 року не відбувалося.

Література[ред.ред. код]

  • Исторический очерк российских орденов и сборник основных орденских статутов. СПб., 1891; Русские награды XVIII — начала ХХ в. М., 1977.