Орден Меча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орден Меча
швед. Svärdsorden
II ступінь
Девіз Pro Patria
Країна Швеція Швеція
Тип Лицарський орден
Вручається: Військовослужбовцям за визначні перемоги чи доблесну службу
Нагородження
Засновано: 1522 р.
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена Меча (40)
Черговість
Старша нагорода Орден Серафимів
Молодша нагорода Орден Полярної зірки

CMNS: Орден Меча у Вікісховищі

Орден Меча (швед. Svärdsorden) — державна нагорода Королівства Швеції.

Орден був заснований в 1522 році королем Густавом I Вазою. Відновлений — 23 лютого 1748 р. Фредріком I. Підтверджений королем Адольфом Фредеріком. 26 листопада 1798 р. король Густав IV Адольф дав орденові новий статут.

Орденом Меча нагороджувалися тільки ті особи, хто відзначився на військовій службі. Число кавалерів ордену не обмежувалося. Орден Меча спочатку мав два ступені. У 1788 р. король Густав III встановив ще одну вищу ступінь ордену — це Великий хрест. Нагороджувалися ним ті, хто здобув над ворогом визначну перемогу. У даний час орден Меча поділений на шість ступенів: п'ять з них призначені для нагородження офіцерів; шостим — «Військовим хрестом» нагороджуються нижні військові чини (заснований в 1850 р.). Орден додатково має медаль заслуг (засновану в 1850 р.). Великим хрестом та хрестом командора I-го класу нагороджуються виключно генерали та полковники. Хрестами командора та лицаря I-го класу — тільки за військові подвиги. Орденом Меча лицарського ступеня нагороджуються офіцери у мирний час за вислугу 20 років (в офіцерському чині), у воєнний час — у скорочений термін, а поранених нагороджують цим знаком відмінності без обмеження певним терміном.

Опис[ред. | ред. код]

Дана нагорода має гасло — «Для Вітчизни» лат. Pro Patria.

Для кавалерів двох вищих ступенів ордену існував особливий орденський однострій, який вони вдягали у встановлений день орденського свята, під час нагородження Командорською гідністю та для інших урочистих випадків.

Цей орден має ступені:

  1.  — Командор Великого Хреста (з ланцюгом)
  2.  — Командор I-го класу
  3.  — Командор
  4.  — Лицар I-го класу
  5.  — Лицар
  6. Нагороди даного ордену мають ще військовий хрест та медаль заслуг.

Галерея[ред. | ред. код]

Серед нагороджених відомі особи[ред. | ред. код]

  • Артур Веллслі — британський полководець і державний діяч, учасник Наполеонівських війн
  • Вільям Конгрів — піонер ракетної артилерії
  • Юрій Лисянський — мореплавець українського походження на британській та російській морській службі, географ, океанограф
  • Наполеон III — французький державний та політичний діяч, перший президент Другої Французької республіки
  • Ергард Мільх — німецький воєначальник часів Другої світової війни, генерал-фельдмаршал Люфтваффе
  • Герман Герінг — німецький політичний, державний і військовий діяч часів Другої світової війни, найближчий соратник Адольфа Гітлера, названий «наці номер два»
  • Карл Густав Маннергейм — державний та військовий діяч Фінляндії
  • Карл XVI Густаф — король Швеції з 1973 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Per Nordenvall, Kungliga Serafimerorden 1748—1998. Stockholm: Kungl. Maj: ts orden, 1998. ISBN 978-91-630-6744-0 (швед.)
  • Nordisk familjebok, tredje upplagan (1923—1937) (швед.)
  • Maximilian Gritzner: Handbuch der Ritter- und Verdienstorden. (Reprint d. Ausgabe v. 1893) Reprint-Verlag, Leipzig 2000; ISBN 3-8262-0705-X. (нім.)
  • Orders and Decorations of Europe in Color by Paul Hieronymussen and protographed by Aage Struwing; English translation by Christine Crowley. The MacMillan Company. New York, 1967. Originally published as Europaeiske Ordner I Faever @ Politikens Forlag, 1966. Color plates # 28-32; text pp. 126—127. (англ.)
  • Poul Ohm Hieronymussen og Jørgen Lundø: Europæiske ordner i farver, København: Politikens forlag, 1966.
  • Paul Hieronymussen, «Europaeiske Ordner i Farver», Kobnhaven 1967
  • H. J. Kleberg (Hg.), «Kungl. svenska riddarordnarna», Stockholm und Malmö 1935 (швед.)
  • Robert Södermark, «Kungliga svenska riddareordnarna», Lund 1897 (швед.)
  • Erik T: son Uggla (Hg.), «Ordenskalender 1963», Stockholm 1963 (швед.)
  • Maximilian Gritzner, «Handbuch der Haus-und Verdienstorden», Leipzig 1893 (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]