Орден Святого Йосипа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орден Святого Йосипа
італ. Ordine di San Giuseppe
нім. Orden des heiligen Josephs
Ord.SanGiuseppe-GC.png
Copia di S.Gius.avanti.jpg
Девіз лат. UBIQUE SIMILIS
Країна Flag of the Grand Duchy of Tuscany (1840).svg Велике герцогство Тосканське
Flag of the Grandduchy of Wurzburg.svg Велике герцогство Вюрцбург
Тип орден
Підстава вручався як династична нагорода
Статус скасований декретом герцога Тосканського від 18 березня 1860 року
Нагородження
Засновано: 1514 рік
19 березня 1807 року
Список нагороджених Категорія:Нагороджені орденом Святого Йосипа
Категорія:Нагороджені орденом Святого Йосипа (6)

CMNS: Орден Святого Йосипа на Вікісховищі

Орден Святого Йосипа (італ. Ordine di San Giuseppe, нім. Orden des heiligen Josephs) — тосканській лицарський орден, заснований 1514 року. Надалі вручався як династична нагорода у Великому герцогстві Тосканському і Вюрцберг у XIX столітті.

Ланцюг ордена Святого Йосипа

Історія[ред. | ред. код]

Засновано як лицарській орден 1514 року, після чого забутий упродовж XVII—XVIII століть. 19 березня 1807 року великий герцог Фердинанд III Тосканський[de] відновив його у герцогстві Вюрцбург, де був правителем. Коли Фердинанд III повернувся до герцогства Тосканського, він 1817 року відновив орден й там. Після приєднання Тосканського герцогства до італійської державі орден декретом від 18 березня 1860 року скасовано, проте нагороджені цим орденом мали право, як і раніше носити його за своїм бажанням.

Орденом нагороджувалися світські та духовні особи; військові та цивільні, а також деякі іноземці. Одним з головних умов для вступу до ордену було сповідування католицької релігії.

Divisa.Ord.SanGiuseppe.png
Ord.SanGiuseppe-CAV.png
Лицар
Ord.SanGiuseppe-COM.png
Командор
Ord.SanGiuseppe-GC.png
Кавалер (лицар) Великого Хреста

Ступені[ред. | ред. код]

Починаючи з 18 березня 1817 року орден Святого Йосипа мав три ступеня і на кожному — обмежену кількість нагороджених:

  • I (Великий Хрест, 20 осіб);
  • II (Командор, 30 осіб);
  • III (Лицар, 60 осіб).

Великим магістром ордена був зазвичай правлячий Великий герцог як в Тоскані, так й Вюрцбурзі.

Знак і стрічка Великого хреста ордена Святого Йосипа. Велике герцогство Тосканське. Експозиція Таллінського музею лицарських орденів

Опис[ред. | ред. код]

Орденський знак являє собою шестикінечний хрест білої емалі на золотій підставі. На кожному з роздвоєних закінчень хреста укріплені по дві золоті кульки, всього їх 12. У кожному з кутів між хрестовинами знаходяться по три промені червоної емалі на золотій підставі. У центрі хреста на його передній стороні знаходиться золотий медальйон із зображенням святого Йосипа з написом-девізом навколо нього: «UBIQUE SIMILIS». На зворотному боці ордена вибиті літери «S. J. F.» і 1807 рік. Над хрестом міститься невелика золота корона. Орденська стрічка червоного кольору, з широкими полями по краях.

Кавалери Великого хреста носили Великий Хрест на нагрудній стрічці, перекинутої з правого плеча до лівого стегна. Командори носили свій орден на шийній стрічці, лицарі — із зіркою на лівій стороні грудей. До Великого хреста також додавалася Срібна Зірка такої ж форми і розміру, що й хрест, але без корони. В особливих випадках Великий хрест також носився як кулон на шиї, однак замість стрічки використовувалася золотий ланцюг, ланки якої складалися упереміш із золотих троянд і вставлених у покрите червоною емаллю золото дорогоцінних каменів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gregor Gatscher-Riedl, Mario Strigl, Die roten Ritter. Zwischen Medici, Habsburgern und Osmanen. Die Orden und Auszeichnungen des Großherzogtums Toskana. Vienna, Neue Welt Verlag, 2014. ISBN 978-3-9503061-5-6. (нім.)
  • Dieter Schäfer: Ferdinand von Österreich, Grossherzog zu Würzburg, Kurfürst zu Salzburg, Grossherzog d. Toskana. Köln, Graz, Wien, Verlag Styria, 1988, S. 172—175. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]