Ордер на арешт Володимира Путіна
Ордер на арешт Володимира Путіна — ордери на арешт[en] двох громадян Російської Федерації: чинного президента Володимира Путіна та російської уповноваженої при Президентові Російської Федерації з прав дитини Марії Львової-Бєлової[1], підозрюваних у незаконному примусовому переміщенні українських дітей з окупованих територій України до Росії, видані 17 березня 2023 року Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі.
Підставою для розгляду справи стало направлене 25 жовтня 2022 року Регіональним центром прав людини інформаційне повідомлення до Міжнародного кримінального суду про відповідальність Путіна та Львової-Белової за насильницьку передачу українських дітей, що є ознакою геноциду.[2]
За даними Нацполіції та Генпрокуратури України, кількість викрадених Росією дітей з Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської та Херсонської областей України перевищує 19 349 осіб. Лише 360 вдалося повернути[3][4].
Того ж дня у Росії заявили, що Путін відмовився постати перед судом у Гаазі та не даватиме свідчення. Через це МКС планує оголосити його в Інтерполі у міжнародний розшук та позбавити дипломатичного імунітету. Заарештувати та видати в Гаагу підозрюваних мають на території однієї зі 123 країн, які визнають юрисдикцію МКС[5]. Крім того, Росія не зможе домогтися скасування міжнародних санкцій без виконання ордера суду[6]
Ордер проти російського президента є першим в історії проти лідера постійного члена Ради Безпеки ООН.
Депортація українських дітей до Росії[ред. | ред. код]
За даними на листопад 2022 року, з України в Росію вивезли від 300 тисяч (за версією української сторони) до 705 тисяч (за версією російської сторони) дітей[7]. Дітей піддають насильницькому усиновленню, русифікації та зміні всіх їхніх особистих даних.
Російська влада вивозить як дітей-сиріт, так і дітей, у яких є батьки.[8] Зокрема, сотні українських дітей були відправлені з Херсона до російських таборів відпочинку, у низці випадків без дозволу батьків або внаслідок тиску на батьків. Батьки не отримують інформації про поточне місцезнаходження своїх дітей, їм відмовляють у поверненні дітей.
30 травня президент РФ Путін спростив видачу російського громадянства українським дітям-сиротам[9]. Міністерство закордонних справ України підкреслило, що цим «Путін фактично узаконив викрадення дітей»[9].
Звинувачення[ред. | ред. код]

Обвинувачення ґрунтуються на обґрунтованих підставах, що вони несуть відповідальність за «незаконну депортацію та переміщення українських дітей з окупованих районів України до Російської Федерації всупереч статті 8(2)(a)(vii) та статті 8(2)(b)(viii) Римського статуту».[11]
Реакції[ред. | ред. код]
Станом на 5 травня 2023 року, 32 країни світу заявили про готовність заарештувати Володимира Путіна, ордер на арешт якого видав Міжнародний кримінальний суд[12].
Росії[ред. | ред. код]
Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ордер на арешт «обурливим і неприйнятним»[13], і заявив, що Росія не визнає юрисдикцію МКС.
Львова-Бєлова сказала в інтерв'ю російському державному ЗМІ «РИА Новости»: «Дуже добре, що міжнародне співтовариство оцінило роботу з допомоги дітям нашої країни, що ми їх вивозимо, що ми створюємо для них хороші умови, що ми оточуємо їх люблячими, турботливими людьми»[14].
Заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв згодом заявив, що спроби судити президента ядерної держави викличуть жахливі наслідки для міжнародного права, пригрозивши водночас завдати по будівлі суду в Гаазі удару ракетою «Онікс»[15].
Дії у відповідь[ред. | ред. код]
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана, а також проти суддів Томоко Акане, Розаріо Сальваторе Айтали і Серхіо Херардо Угальде Годінеса. Згідно з позицією російського СК, кримінальне переслідування Путіна та Львової-Бєлової «носить свідомо незаконний характер, оскільки підстав для притягнення до кримінальної відповідальності немає»[16][17].
Президія Міжнародного кримінального суду висловила жаль з приводу погроз Росії у бік трибуналу[18]
«Президія висловлює жаль з приводу цих спроб перешкодити міжнародним зусиллям забезпечити відповідальність за дії, заборонені спільним міжнародним правом»
.
Україна[ред. | ред. код]
Президент України Володимир Зеленський у щоденному звернені до українців сказав наступне: «… Є ордер Міжнародного кримінального суду на арешт керівника Росії. Це поворотний момент. Момент, після якого стає безсумнівним, що завершенням цієї агресії для Росії буде повний спектр її відповідальності»[19].
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтримав рішення МКС у своєму твіттері: «Міжнародні злочинці будуть притягнуті до відповідальності за викрадення дітей та інші міжнародні злочини».
Сполучені Штати Америки[ред. | ред. код]
Президент США Джо Байден на питання журналістів сказав: «Я вважаю, що це виправдано [про ордер на затримання] … Але питання в тому, що це не визнано на міжнародному рівні, у нас теж. Але я думаю, що це дуже вагома позиція. Він [Путін] явно вчинив воєнні злочини»[20].
Китай[ред. | ред. код]
Речник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь сказав: «МКС повинен займати об'єктивну і справедливу позицію, поважати юрисдикційний імунітет глави держави згідно з міжнародним правом, розсудливо здійснювати свій мандат відповідно до закону, сумлінно тлумачити і застосовувати міжнародне право, не займатися політизацією і не використовувати подвійні стандарти»[21].
ПАР[ред. | ред. код]
21 квітня 2023 року, Національний виконавчий комітет АНК розпочав чотириденне засідання, на якому планує продовжити раніше розпочаті дискусії про те, чи має ПАР вийти з Римського статуту — договору, який заснував МКС. Як його учасник, уряд ПАР може бути зобов'язаний заарештувати Путіна за ордером на арешт виданим МКС, якщо він прийме запрошення відвідати саміт БРІКС в Південній Африці у серпні 2023 року[22][23].
Молдова[ред. | ред. код]
23 травня 2023 року, в інтерв'ю виданню Euronews Romania, президент Молдови Мая Санду заявила, що Молдова виконає рішення Міжнародного кримінального суду та заарештує російського диктатора Путіна, якщо той приїде в країну. "Так. Республіка Молдова підписала угоду про кримінальний суд, і Молдова поважатиме рішення суду", – відповіла Санду на запитання[24].
Див. також[ред. | ред. код]
- Розслідування Міжнародного кримінального суду в Україні
- Міжнародний кримінальний трибунал для Російської Федерації
- Репарації з Росії
- Розшукувані Міжнародним кримінальним судом
- Уповноважений Президента України з прав дитини
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Situation in Ukraine: ICC judges issue arrest warrants against Vladimir Vladimirovich Putin and Maria Alekseyevna Lvova-Belova. International Criminal Court (англ.). Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ Регіональний центр прав людини розробляє концепт юридичного механізму повернення дітей, яких вкрала з України і депортувала Росія. Центр журналістських розслідувань (укр.). 23 березня 2023. Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ Державний портал розшуку дітей (укр.). Єдина платформа «Діти війни». Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Перший крок до Гааги. Головні питання про ордер на арешт Путіна і чому це — справді історичне рішення (укр.). Суспільне | Новини. 18 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Путіна розшукуватиме Інтерпол, якщо він не з’явиться. Роз’яснення від екссудді Гаазького трибуналу (укр.). Главком. 18 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Arrest Warrant From Criminal Court Pierces Putin’s Aura of Impunity (англ.). Нью-Йорк таймс. 17 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ От 300 до 705 тысяч украинских детей могли быть увезены в РФ: почему такая депортация — геноцид (рос.). 21 листопада 2022. Процитовано 21 березня 2023.
- ↑ Окупанти вивезли до росії з початку повномасштабної війни понад 300 тисяч дітей — дані рф. hromadske.ua (укр.). 19 червня 2022. Процитовано 21 березня 2023.
- ↑ а б "Нас торопят, с Москвы звонят". Как мальчик из Донбасса оказался в российской семье и получил российское гражданство. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 21 березня 2023.
- ↑ Встреча с Уполномоченным по правам ребёнка Марией Львовой-Беловой (рос.). Офіційне інтернет-представництво президента Росії. 9 березня 2022. Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Statement by Prosecutor Karim A. A. Khan KC on the issuance of arrest warrants against President Vladimir Putin and Ms Maria Lvova-Belova. International Criminal Court (англ.). Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ Ордер на арешт путіна: рішення МКС готові виконати вже 32 країни. 05.05.2023, 22:44
- ↑ Kremlin calls ICC decision “outrageous and unacceptable”.
- ↑ Coles, Daniel Michaels, Jess Bravin and Isabel. Russia’s Vladimir Putin Faces Arrest Warrant by International Court. WSJ (амер.). Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (20 березня 2023). Ордер на арешт Путіна: Медведєв погрожує ракетним ударом суддям МКС. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (20 березня 2023). У Росії порушили справу проти суддів Міжнародного кримінального суду. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 21 березня 2023.
- ↑ У РФ відкрили "кримінальну справу" на прокурора та суддів МКС, які видали ордер на арешт Путіна. ТСН.ua (укр.). 20 березня 2023. Процитовано 21 березня 2023.
- ↑ The Presidency of the Assembly of States Parties to the Rome Statute reaffirms its unwavering support for the International Criminal Court. International Criminal Court (англ.). Процитовано 23 березня 2023.
- ↑ Зеленський назвав ордер МКС на арешт Путіна "поворотним моментом" (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ "Це виправдано" - Байден про ордер на арешт Путіна. VOA (укр.). Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ Foreign Ministry Spokesperson Wang Wenbin’s Regular Press Conference on March 20, 2023. www.fmprc.gov.cn. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ South Africa’s ANC Weighing Stance on International Criminal Court Before Putin Visit. // By S'thembile Cele. 21.04.2023, 17:17 GMT+3
- ↑ Напередодні візиту Путіна. Влада ПАР обговорює вихід з Римського статуту. 21.04.2023, 21:38
- ↑ Санду заявила, що Молдова заарештує путіна, якщо він приїде в країну. 23.05.2023, 16:35
![]() |
Це незавершена стаття про злочинця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |