Ордець Іван Миколайович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Іван Миколайович Ордець | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 8 липня 1992 (31 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| с. Ближнє, Донецька область, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 194 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 93 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Бохум»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 20 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2005—2009 | «Шахтар»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Іва́н Микола́йович Орде́ць (за паспортом Іван Миколаєвич Ордець; нар. 8 липня 1992, с. Ближнє, Волноваський район, Донецька область, Україна)[1] — український футболіст, захисник московського «Динамо»; грає в оренді за німецький «Бохум». Колишній гравець збірної України.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Шахтар[ред. | ред. код]
Вихованець донецького «Шахтаря», в школі якого перебував з 2005 року.
На початку 2009 року підписав перший професійний контракт з «гірниками» і відразу був заявлений за «Шахтар-3», що виступав у Другій лізі, де і виступав до кінця року. З початку 2010 року був у заявці основної команди, проте виступав виключно в молодіжні першості.
На початку 2011 року був відданий в оренду в «Іллічівець», проте до основного складу пробитись і там не зумів. Повернувшись влітку в Донецьк, футболіст продовжив виступи за молодіжну команду.
15 січня 2013 року вдруге був відданий в оренду в «Іллічівець», де цього разу зумів закріпитись і стати основним центральним захисником команди.
2015 року став гравцем основи «Шахтаря», проте в 2018 році перестав потрапляти до складу «гірників», провівши в сезоні 2018/19 всього два матчі в усіх турнірах[2].
У червні 2019 року перейшов до московського «Динамо»[3]. В листопаді 2021 року прологнував контракт з російським клубом: нова угода діятиме до кінця сезону 2023/24 з можливістю продовження ще на один рік[4]. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ордець не зіграв за московський клуб жодного матчу[2], проте залишався в Росії та наприкінці травня 2022 року відвідав святковий корпоратив російської команди з нагоди завершення сезону 2021/22[5].
Влітку 2022 року на правах річної оренди перейшов до німецького «Бохуму»[6].
Збірна України[ред. | ред. код]
З 2007 року залучався до збірних України усіх вікових категорій. Загалом провів за юнацькі збірні України 45 матчів, забив 2 голи. Учасник відбіркового турніру Євро-2009 (U-17) та відбіркового турніру Євро-2011 (U-19).
В молодіжній збірній України зіграв 15 матчів. Учасник відбіркового турніру Євро-2015 (U-21).
22 травня 2014 року дебютував у збірній України. У першому ж матчі — з командою Нігеру (перемога України — 2:1) — забив єдиний гол у складі національної збірної[7].
Командні досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон України серед молоді (2012, U-21)
- Срібний призер чемпіонату України серед молоді (2010, U-21)
- Срібний призер чемпіонату України серед юнаків (2007, U-15)
- Бронзовий призер чемпіонату України серед юнаків (2006, U-14; 2008, U-16; 2009, U-17)
- «Шахтар»
- Чемпіон України: 2016/17
- Володар кубка України: 2015/16, 2016/17
- Володар Суперкубка України: 2014, 2015
Особисті досягнення[ред. | ред. код]
Переможець конкурсу Золотий талант України у категорії Under 21 (2013)[8].
Факти[ред. | ред. код]
- В дитинстві кумиром Івана був Алессандро Неста, а після того, як він завершив кар'єру, — Джон Террі[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Иван Ордец: «Когда Ахметов приехал на базу, думали, что получим по голове». ua.tribuna.com (рос.). 16 травня 2014. Процитовано 19 квітня 2017.
- ↑ а б I. Ordets. Profile with news, career statistics and history. int.soccerway.com (англ.). Soccerway. Процитовано 24 квітня 2024.
- ↑ Як українець з «Шахтаря» начхав на збірну, оформивши трансфер в російський клуб; depo.ua, 19 червня 2019.
- ↑ Ордець продовжив контракт з Динамо Москва. football24.ua. 23 листопада 2021.
- ↑ Варварик, Костянтин (30 травня 2022). Ордець запалює на корпоративі московського «Динамо» на третій місяць вторгнення РФ. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
- ↑ Ордець перейшов у Бохум; Sport.ua, 10 липня 2022.
- ↑ Україна — Нігер: Степаненко приносить перемогу
- ↑ Финал 2013 года: золотой талант Украины в категории (U-21) — Иван Ордец
- ↑ Ордец: «В детстве моим кумиром был Алессандро Неста»
Посилання[ред. | ред. код]
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Ордець Іван Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Профіль гравця на сайті fooll.net (рос.)
| |||||
- Народились 8 липня
- Народились 1992
- Уродженці Волноваського району
- Українські футболісти
- Гравці молодіжної збірної України з футболу
- Гравці збірної України з футболу
- Футболісти «Маріуполя»
- Футболісти «Шахтаря» (Донецьк)
- Футболісти «Шахтаря-3»
- Футболісти «Динамо» (Москва)
- Українські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Росії
- Українські футболісти, які виступали в чемпіонаті Росії після початку російсько-української війни (з 2014)