Орел-Орленко Іван Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орел-Орленко Іван Михайлович
Народження 1896(1896)
Липовець, Київська губернія, Російська імперія
Смерть 13 липня 1937(1937-07-13)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник

Іва́н Миха́йлович Оре́л-Орле́нко — український художник, представник школи «бойчукістів».

Життєпис[ред. | ред. код]

В часі визвольних змагань — хорунжий Дієвої Армії УНР, технічні війська, помічник начальника розвідки при комендатурі в Києві.

1923 року був поручителем «по молодій» на вінчанні поручника Бориса Єфремова.

Виїхав до Франції 1924 року, екзильна преса писала, що «там перейшов на службу совєтів. Аґент розвідки совєтів.»

Повернувся до України — тоді УСРР, навчався малюванню у Бойчука. Був директором Харківського дому архітектора.

В 1930-х засуджений, арештований. Розстріляний 13 липня 1937 року.

Станом на 2017 рік роботи вважаються втраченими.

Джерела[ред. | ред. код]