Могильник східний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Орел-могильник)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Могильник
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Орел (Aquila)
Вид:
Могильник (A. heliaca)
Біноміальна назва
Aquila heliaca
Ареал орла-могильника. Світлозелений - гніздування, блакитний - зимівля, темнозелений - постійне мешкання.

Могильник східний[1], орел-могильник або просто могильник (Aquila heliaca) — вид орлів (Aquila) родини яструбових (Accipitridae). Один з 9 видів роду; один з 5 видів роду у фавні України.

Це великий хижий птах, що мешкає в змішаних і широколистяних лісах і полює на відкритому просторі. На півночі мігруючий, на півдні — осілий або кочовий.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

За зовнішнім виглядом нагадує беркута, але дещо менший за нього, 80 см завдовжки та з розмахом крил 200 см. Забарвлення тіла темно-буре, верх голови і шиї жовтуватий, на плечах є крупні білі плями, хвіст бурого кольору, одноколірний. Молоді особини зверху мають бурий колір, знизу рудувато-коричневий з подовжніми темними плямами. У польоті пір'я на кінцях крил розставлене пальцеподібно, політ птаха ширяючий, повільний.

Ареал виду та поширення в Україні[ред. | ред. код]

Гніздовий ареал охоплює Південну Європу, Північну Африку, Азію (Південно-західну Азію, Казахстан, передгір'я та гірські райони Алтаю, Мінусінську улоговину, Туву, Забайкалля). В Україні поширений в межах лісостепової, окремих лісових масивах та лісосмугах степової зони, в Кримських горах.

Чисельність і причини її зміни[ред. | ред. код]

Європейська популяція оцінюється у 850—1400 пар[2]. В Україні гніздиться не менше 100 пар, головним чином на сході країни (басейн Сіверського Дінця) та в Криму. В останні роки намітилась тенденція до збільшення чисельності в степовій смузі України. Причини зміни чисельності: вирубування ділянок старого лісу в місцях постійного гніздування, скорочення кормової бази (ховрахи), винищування людиною, загибель птахів на ЛЕП.

Особливості біології[ред. | ред. код]

Яйце могильника в оологічній колекції, Тулузький музей

У різних частинах ареалу перелітний або осілий птах. В Україні на більшій частині території перелітний, у Криму — осілий. У позашлюбний сезон орли-могильники тримаються парами або поодинці. До місць гніздування прилітає в середині березня — на початку квітня. Оселяється у старих високостовбурних, найчастіше соснових, лісах, розташованих біля галявин, схилів, рідше на невеликих ділянках листяного лісу серед цілинних земель. Також гніздиться у деяких лісосмугах серед агроценозів степової зони. Найчастіше влаштовують гнізда на верхівках дерев, набагато рідше на обривах. Самка відкладає зазвичай 2—3 білих яйця. Насиджують обидва птахи, 43—45 діб. Пташенята залишають гніздо в кінці липня — на початку серпня. Статевозрілим стає на 3—4 році життя. Живиться ссавцями, птахами середнього розміру та іноді падлом.

Охорона[ред. | ред. код]

Охороняється Конвенцією з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннською (Додаток І) та Бернською (Додаток І) конвенціями. Внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — рідкісний).

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Див. також[ред. | ред. код]

  • 8980 Геліака — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вєтров В. В. Могильник// Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 430.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]