Орел Степан Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орел Степан Федорович
OryolStepanFiodorovich.jpg
Народження 1913(1913)
Благодатне Миколаївська область
Смерть 17 березня 1945(1945-03-17)
поблизу Щецина
Поховання Польща
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1941–1945
Звання червоноармієць
Формування 311-а стрілецька дивізія
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоної Зірки

Орел Степан Федорович (нар. 1913 — пом. 17 березня 1945) — стрілець 1069-го стрілецького полку 311-ї стрілецької дивізії 61-ї армії 1-го Білоруського фронту, червоноармієць. Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1913 році в селі Благодатне (тепер Арбузинський район Миколаївської області) в селянській родині. Українець. Після смерті батьків у 1921 році переїхав до родичів у село Надеждівка Барвінківського району Харківської області. Закінчив початкову школу, працював у колгоспі.

У 1941 році призваний до РСЧА. Воював на Південному та Південно-Західному фронтах. У 1942 році був поранений, потрапив у полон. У 1943 році здійснив втечу з полону, перебував на окупованій території. У липні 1944 року повторно призваний до Червоної Армії.

У складі 61-ї армії 1-го Білоруського фронту брав участь у боях на території Польщі по знищенню оточеного ворожого угруповання в районі міста Шнайдемюль. За ці бої був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Особливо відзначився під час проведення Східно-Померанської наступальної операції та при знищенні Штеттинського угруповання ворога. В бою за населений пункт Хьокендорф (8 км південно-східніше Щецина) 17 березня 1945 року червоноармієць С. Ф. Орел вогнем з автомата знищив близько 20 гітлерівців, забезпечивши просування вперед своєї роти. Під час контратаки ворога при підтримці танків і самохідних гармат виникла загроза прориву оборони 1069-го стрілецького полку. Разом зі своїм відділенням С. Ф. Орел займав оборону в одному з будинків. Колона ворожої техніки рухалась вузькою вулицею селища. Червоноармієць С. Ф. Орел кинув зв'язку гранат під головний танк і підірвав його, але сам був вбитий кулеметною чергою. Танкову колону ворога було зупинено.

Похований 18 березня 1945 року в селі Хексиндорф (15 км південно-східніше міста Щецин)[1]. Згодом перепохований на меморіальному військовому цвинтарі в місті Щецин (квартал В, ряд 3, могила 40)[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм червоноармійцю Орлу Степану Федоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 202–204.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: в 2 т., Т.2 — Москва: Воениздат, 1988.
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]