Орел довгочубий
| ?Орел довгочубий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Яструбоподібні (Accipitriformes) |
| Родина: | Яструбові (Accipitridae) |
| Підродина: | Орлині (Aquilinae) |
| Рід: | Довгочубий орел (Lophaetus) Kaup, 1847 |
| Вид: | Орел довгочубий |
| Біноміальна назва | |
| Lophaetus occipitalis (Daudin, 1800) | |
| Синоніми | |
| Falco occipitalis Daudin, 1800 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lophaetus occipitalis |
 Віківиди: | Lophaetus occipitalis |
 EOL: | 1048927 |
 ITIS: | 175572 |
 МСОП: | 22696134 |
 NCBI: | 321111 |
Орел довгочубий[2] (Lophaetus occipitalis) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae)[3]. Мешкає в Африці на південь від Сахари. Це єдиний представник монотипового роду довгочубих орлів (Lophaetus).
Довгочубий орел — хижий птах середнього розміру, його довжина становить 50—58 см, самці важать 0,9—1,4 кг, самиці 1,4—1,5 кг. Верхня частина тіла переважно чорнувато-бура. Другорядні махові пера чорні зі світло-сірими смугами й широкими чорними кінчиками, першорядні махові пера біля основи білі, середні нижні покривні пера крил білі, через що в польоті на крилах помітні великі білі плями. Хвіст смугастий, переважно чорний, поцяткований блідо-сірими смугами, на кінці білий. На задній частині тімені ростуть довгі, тонкі пера, що формують помітний чуб. Стегна пістряві, буро-білі. Колір райдужки варіюється від золотисто-жовтого до оранжевого і червонувато-карого, дзьоб темно-сірий, восковиця і лапи жовті. Молоді птахи мають дещо світліше забарвлення, чуб у них не розвинутий, нижня сторона крил і стегна у них переважно білі, поцятковані бурими смугами, хвіст помітно вужчий, смуги на ньому менш контрастні, очі сірі[4].
Довгочубі орли поширені від південної Мавританії і Сенегалу на схід до південного Судану, Еритреї і північного Сомалі і на південь до Анголи, північної Ботсвани, Есватіні та східного і південного узбережжя ПАР. Вони живуть у вологих і сухих тропічних лісах, на узліссях, в рідколіссях і лісистих саванах міомбо, в галерейних лісах, на плантаціях і в садах, часто поблизу річок, озер і боліт. Ведуть переважно осілий спосіб життя, в посушливих районах кочують. Зустрічаються на висоті до 3000 м над рівнем моря, переважно на висоті до 2000 м над рівнем моря.
_2.jpg)
Довгочубі орли живляться переважно дрібними ссавцями й птахами, а також ящірками, зміями, безхребетними, іноді навіть рибою і плодами. Вони чатують на здобич, сидячи на гілці дерева або на високому стовпі, а коли її побачать, то пікірують на неї. Довгочубі орли є територіальними, моногамними птахами. В Південній Африці пік гніздування припадає на період з липня по листопад. Перед початком гніздування птахи виконують демонстраційні полоти. Гніздо будується парою птахів, воно являє собою платформу з гілок з чашоподібним заглибленням по центру, розміщується на дереві. Іноді довгочубі орли використовують покинуте гніздо іншого птаха, наприклад чорного яструба або яструба-ящірколова. В кладці 1-2 яйця. Інкубаційний період триває 42 дні, пташенята покидають гніздо через 53-58 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 2-3 місяці. Яйця насиджує переважно самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
- ↑ BirdLife International (2016). Lophaetus occipitalis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Kemp, Alan; Kemp, Meg (1998). SASOL Birds of Prey of Africa and its Islands. New Holland. с. 94–65. ISBN 1-85974-100-2.
- Long-crested eagle — Species text in The Atlas of Southern African Birds
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |