Орел довгочубий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орел довгочубий
Long-crested Eagle.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Підродина: Орлині (Aquilinae)
Рід: Довгочубий орел (Lophaetus)
Kaup, 1847
Вид: Орел довгочубий
Lophaetus occipitalis
(Daudin, 1800)
Синоніми
Falco occipitalis Daudin, 1800
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lophaetus occipitalis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lophaetus occipitalis
EOL logo.svg EOL: 1048927
ITIS logo.svg ITIS: 175572
IUCN logo.svg МСОП: 22696134
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 321111

Орел довгочубий[2] (Lophaetus occipitalis) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae)[3]. Мешкає в Африці на південь від Сахари. Це єдиний представник монотипового роду Довгочубий орел (Lophaetus).

Опис[ред. | ред. код]

Голова довгочубого орла
Довгочубий орел в польоті (Гамбія)
Довгочубий орел в польоті (ПАР)

Довгочубий орел — хижий птах середнього розміру, його довжина становить 50-58 см, самці важать 0,9-1,4 кг, самиці 1,4-1,5 кг. Верхня частина тіла переважно чорнувато-бура. Другорядні махові пера чорні зі світло-сірими смугами і широкими чорними кінчиками, першоорядні махові пера біля основи білі, середні нижні покривні пера крил білі, через що в польоті на крилах помітні великі білі плями. Хвіст смугастий, переважно чорний, поцяткований блідо-сірими смугами, на кінці білий. На задній частині тімені ростуть довгі, тонкі пера, що формують помітний чуб. Стегна пістряві, буро-білі. Колір райдужки варіюється від золотисто-жовтого до оранжевого і червонувато-карого, дзьоб темно-сірий, восковиця і лапи жовті. Молоді птахи мають дещо світліше забарвлення, чуб у них не розвинутий, нижня сторона крил і стегна у них переважно білі, поцятковані бурими смугами, хвіст помітно вужчий, смуги на ньому менш контрастні, очі сірі[4].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Довгочубі орли поширені від південної Мавританії і Сенегалу на схід до південного Судану, Еритреї і північного Сомалі і на південь до Анголи, північної Ботсвани, Есватіні та східного і південного узбережжя ПАР. Вони живуть у вологих і сухих тропічних лісах, на узліссях, в рідколіссях і лісистих саванах міомбо, в галерейних лісах, на плантаціях і в садах, часто поблизу річок, озер і боліт. Ведуть переважно осілий спосіб життя, в посушливих районах кочують. Зустрічаються на висоті до 3000 м над рівнем моря, переважно на висоті до 2000 м над рівнем моря.

Поведінка[ред. | ред. код]

Довгочубі орли живляться переважно дрібними ссавцями і птахами, а також ящірками, зміями, безхребетними, іноді навіть рибою і плодами. Вони чатують на здобич, сидячи на гілці дерева або на високому стовпі, а коли її побачать, то пікірують на неї. Довгочубі орли є територіальними, моногамними птахами. В Південній Африці пік гніздування припадає на період з липня по листопад. Перед початком гніздування птахи виконують демонстраційні полоти. Гніздо будується парою птахів, воно являє собою платформу з гілок з чашоподібним заглибленням по центру, розміщується на дереві. Іноді довгочубі орли використовють покинуте гніздо іншого птаха, наприклад чорного яструба або яструба-ящірколова. В кладці 1-2 яйця. Інкубаційний період триває 42 дні, пташенята покидають гніздо через 53-58 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 2-3 місяці. Яйця насиджує переважно самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Lophaetus occipitalis. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 квітня 2022. 
  4. Kemp, Alan; Kemp, Meg (1998). SASOL Birds of Prey of Africa and its Islands. New Holland. с. 94–65. ISBN 1-85974-100-2. 

Джерела[ред. | ред. код]