Ореовець (община Македонський Брод)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село Ореовець
мак. Ореовец
Ореовець (община Македонський Брод)
Ореовець (община Македонський Брод)
Основні дані
Країна Північна Македонія Північна Македонія
Регіон Південно-Західний
Община Македонський Брод
Населення 75 осіб (перепис 2021)
Географічні координати 41°29′44″ пн. ш. 21°07′49″ сх. д. / 41.49556° пн. ш. 21.13028° сх. д. / 41.49556; 21.13028Координати: 41°29′44″ пн. ш. 21°07′49″ сх. д. / 41.49556° пн. ш. 21.13028° сх. д. / 41.49556; 21.13028
Висота над рівнем моря 760 м
Карта
Ореовець. Карта розташування: Північна Македонія
Ореовець
Ореовець

Ореовець (мак. Ореовец; іноді його також називають Ореоец) — село в общині Македонський Брод, у районі Дольно Кичево, неподалік від міста Македонський Брод.

Географія та розташування[ред. | ред. код]

Будинок «Св. Івана Хрестителя» в селі

Село розташоване в районі Дольно Кичево, в південно-західній частині території муніципалітету Македонський Брод, безпосередньо на лівому березі річки Треска. Околиця села прилягає до території Кичевської міської ради.[1] Село горбисте, на висоті 760 метрів. Це 10 кілометрів від міста Македонський Брод.[1]

Атар займає площу 8,3 км2. Переважають ліси на площі 391 га, пасовища становлять 275 га, рілля 96 га.[1]

Повз село проходить регіональна дорога Македонський Брод - Кичево. Згідно з кадастром північна частина регіональної дороги належить до території села Ореовець. Через це частина новозбудованих будинків мешканців села Пласниця, на самому перехресті в бік цього села, входить до території села Ореовець.

Історія[ред. | ред. код]

У XIX столітті Ореовець був селом у Кичевській казазі Османської імперії.

Економіка[ред. | ред. код]

В основному село має сільськогосподарсько-лісогосподарське призначення.[1]

Населення[ред. | ред. код]

За даними Василя К'нчова («Македонія. Етнографія і статистика ») за 1900 рік, в селі Ореовец проживало 144 жителі, всі македонці.[2] За даними секретаря Болгарського екзархату Димитара Мішева («La Macédoine et sa Population Chrétienne»), у 1905 році в Ореовці проживало 128 жителів.[3]

Село невелике, в якому в 1961 році проживало 153 жителі, з них 152 македонці і 3 турки. У 1994 році чисельність зменшилася до 85 жителів, з яких 52 турки і 33 македонці.[1]

Згідно з переписом 2002 року в селі Ореовець проживало 155 осіб, з них 26 македонців, 128 турків [4] і 1 інший.

За даними останнього перепису населення Македонії 2021 року, Ореовец має 75 мешканців.

Рік 1900 1905 1948 1953 1961 1971 1981 1991 1994 2002 2021
Населення 144 128 175 193 153 108 56 77 85 155 75
Джерело за 1900 р.: Македонија. Етнографија и статистика.[5]; за 1905 р.: La Macédoine et sa Population Chrétienne.[6]; за 1948-2002 рр.: Државен завод за статистика на Република Македонија.[7]; за 2021 р.: Државен завод за статистика на Република Македонија.[8]

Самоврядування і політика[ред. | ред. код]

Головний сільський храм Св. Архангела Гавриїла

Село є частиною общини Македонський Брод, який був змінений новим територіальним поділом Македонії в 2004 році, і до нього було додано колишню общину Самоков. У період з 1996 по 2004 рік село входило до складу колишньої общини Самоков.

У 1950-1952 роках село входило до колишньої Русяцької общини, до складу якої входили села Ореовець і Русяці.

У період 1952-1955 років село входило до складу тодішньої общини Іжиште, в якому, окрім села Ореовець, були села Дворці, Іжиште, Лісікани, Пласниця, Преглево та Русяці.

У період 1955-1957 років село входило до складу тодішньої общини Брод.

У період 1957-1965 рр. село знаходилося в колишній общині Брод.

У період 1965-1996 років село входило до складу великої общини Брод.

Культурні та природні пам'ятки[ред. | ред. код]

Археологічні пам'ятки [9]
  • Мал Рід — церква і некрополь середньовіччя
Церкви [10] [11]
  • Церква «Святого Архангела Гавриїла» — головний храм села, збудований у 1628 році
  • Церква «Святого Миколая» — монастирська церква, збудована у 1595 році
Монастирі

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF). Скопје: Патрија. с. 199. Процитовано 27 октомври 2017.
  2. Васил К’нчов. „Македонија. Етнографија и статистика“. Софија, 1900, стр. 257.
  3. D.M.Brancoff. "La Macédoine et sa Population Chrétienne". Paris, 1905, р. 154-155.
  4. Изјаснетите Турци живеат во куќите на раскрсницата со селото Пласница, кои катастарски се наоѓаат во атарот на селото Ореовец.
  5. К’нчов, Васил. „Македонија. Етнографија и статистика“. Софија, 1900
  6. Brancoff, D.M. „La Macédoine et sa Population Chrétienne“. Paris, 1905.
  7. „Население по возраст и по пол, по населени места, според пописите спроведени во Република Македонија по Втората светска војна“ [Архівовано 2022-02-16 у Wayback Machine.]. Државен завод за статистика.
  8. „Вкупно резидентно население на Република Северна Македонија според етничката припадност, по населени места, Попис, 2021“ [Архівовано 2022-12-24 у Wayback Machine.]. Државен завод за статистика.
  9. Коцо, Димче (1996). Археолошка карта на Република Македонија. Скопје: МАНУ. ISBN 9789989101069
  10. Русјачка парохија. Дебарско-кичевска епархија. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 29 октомври 2017.
  11. Јелена Павловска, Наташа Ниќифоровиќ и Огнен Коцевски (2011). Валентина Божиновска (ред.). Карта на верски објекти во Македонија. Менора - Скопје: Комисија за односи во верските заедници и религиозните групи. ISBN 978-608-65143-2-7.