Орес (гори)
Орес
Idurar n Awras (берберською) جبال الأوراس (арабською) | ||||
| Аурес | ||||
 | ||||
| Каньйон Гуфі у горах Орес | ||||
| Країна |  Алжир,  Туніс
| |||
|---|---|---|---|---|
| Найвища точка | Джебель Шелія | |||
| - координати | 35°19′05″ пн. ш. 06°38′13″ сх. д. / 35.31806° пн. ш. 6.63694° сх. д. | |||
| - висота | 2328 м | |||
 Мапа розташування гір Орес
| ||||
  Орес Idurar n Awras (берберською) جبال الأوراس (арабською) 100000 | ||||
 ОресIdurar n Awras (берберською) جبال الأوراس (арабською) у Вікісховищі | ||||
Гори Орес або Аурес, (бербер.: Awras, лат.: Aurasium[1], араб. جبال الأوراس) — гірський масив у Північній Африці, що розташований у східних відрогах Атлаських гір. Масив лежить на схід від Сахарського Атласу на північному сході Алжиру та суміжних районах Тунісу.
Назва[ред. | ред. код]
Назва гір походить з античних часів від латинського Aurasius mons, що означає «Рудні гори».
Гірський хребет дав назву гірській природній та історичній області Орес.
Географія[ред. | ред. код]
Гори Орес є східним продовженням Сахарського Атласу. Вони є нижчими, ніж гори Високий Атлас у Марокко. Найвищою вершиною є Джебель Шелія у вілаєті Хеншела, яка має висоту 2328 м над рівнем моря.
Белезма є північно-західною пролонгацією гір Орес. Знаходиться у районі сходження хрестів Тель-Атлас і Сахарський Атлас. Основними вершинами тут є Джебель Рефаа (2178 м) і Джебель Тішау (2136 м)[2].
Історія[ред. | ред. код]
Історично склалося, що Орес служив притулком і оплотом для берберських племен, утворюючи базу опору проти римлян, вандалів, візантійців і арабів протягом багатьох століть[3].
З 1954 по 1962 роки, під час алжирської війни за незалежність, саме цей регіон був центром боротьби берберів за свободу. Складний рельєф масиву робить його одним із найменш розвинених областей Магрибу.
Населення[ред. | ред. код]
Гори Орес є батьківщиною берберськомовного народу Шавія. Місцеве населення практикує традиційне перегінне тваринництво, сільське господарство розвинута на кам'яних терасах в горах, де вирощується сорго, а також інші зернові культури та овочі. Взимку бербери переганяють свою худобу на відносно теплі райони в низинних долинах, де люди живуть у наметах або інших тимчасових спорудах[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Procopius: Vandalic war (Book 3-4)
- ↑ Belezma National Park — Travel to Algeria
- ↑ Conant, Jonathan (2012). Staying Roman : conquest and identity in Africa and the Mediterranean, 439-700. Cambridge New York: Cambridge University Press. с. 280 -281. ISBN 0521196973.
- ↑ La vie économique du Chaouia de l'Aurès
|
|
Це незавершена стаття з географії Алжиру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Тунісу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |