Оржів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


смт Оржів
Orzhiv gerb.png Orzhiv prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Рівненський район
Рада Оржівська селищна рада
Код КОАТУУ: 5624655700
Основні дані
Засноване на початку XVI століття
Статус з 1959 року
Площа 8,95 км²
Населення 3961 (01.01.2011)[1]
Густота 442,6 осіб/км²
Поштовий індекс 35313
Телефонний код +380 362
Географічні координати 50°45′04″ пн. ш. 26°07′07″ сх. д. / 50.75111° пн. ш. 26.11861° сх. д. / 50.75111; 26.11861Координати: 50°45′04″ пн. ш. 26°07′07″ сх. д. / 50.75111° пн. ш. 26.11861° сх. д. / 50.75111; 26.11861
Водойма річки Горинь, Устя
Відстань
Найближча залізнична станція: Оржів
До райцентру:
 - залізницею: 18 км
 - автошляхами: 20 км
До обл. центру:
 - фізична: 18 км
 - залізницею: 20 км
Селищна влада
Адреса 35313, Рівненська обл., Рівненський р-н, смт. Оржів, вул. Заводська, 5
Голова селищної ради Кидун Галина Йосипівна
Карта
Оржів is located in Україна
Оржів
Оржів
Оржів is located in Рівненська область
Оржів
Оржів

Commons-logo.svg Оржів у Вікісховищі

Оржів — селище міського типу в Україні, в Рівненському районі Рівненської області.

З серпня 1959 року Оржів — селище міського типу, а оржівські хутори — Перекалля, Звіринець, Підлісом, Долина, Середня, Юрківщина увійшли до Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Є відомості, що до Оржева входило ще два хутори — Адамків та Ровище[джерело не вказане 1623 дні]. Також до Оржева входить військове містечко.

Географія[ред.ред. код]

Оржів розташований на відгорах Волино-Подільської височини, межуючи з Поліссям.

На північному заході розміщені ліси. На південь від селища відкрита місцевість. З болотистої лісової місцевості витікає струмок Гать, який впадає в річку Устя,[джерело?] а селище розташоване при впадінні річки Устя в Горинь[2].

З переказів відомо, що в Оржеві були колись Рискі поля та Шумлячий рів. До сьогодні є Качанова річечка, Гаманцьова криниця, назви яких походять від прізвищ жителів селища та Страшна Долина. На хуторі Ровище були такі болота як: Качине та Миронишине і гребля, яку люди будували власноруч на «шарварку» — колективних роботах.

Були в селищі і дерев'яні мости на Мишакові, Дубині та Шумлячому рові, а також — водяний млин — на роздоріжжі Мишакова та Осередка.

Розташування[ред.ред. код]

Оржів — місто на Волині.[3]

Відстань залізницею до Рівного — 18 км,[4] фізична відстань до Києва — 293 км.[5]

Сусідні населені пункти:[5]

Rose des vents Деражне Суськ Rose des vents
Клевань N Рубче
W    Оржів    E
S
Зоря
Білівські Хутори
Грабів
Бронники
Караєвичі
Рогачів

Історія[ред.ред. код]

Пам’ятник воїнам-односельчанам і жертвам війни, смт. Оржів,.jpg
Братська могила жертв війни та невідомого льотчика, смт. Оржів,.jpg

Народний переказ виводить назву населеного пункту від слова Моржів, тобто «мор жителів». Був час, коли по селищу гуляла страшна хвороба — чума. Дуже багато людей загинуло від цієї хвороби, яка морила жителів селища.

Згідно з іншим народним переказом раніше селище складалося з трьох урочищ: Оржів, Мшаків, Дубина. Назва першого поселення походить від слів «Горе жити». Урочище знаходилось на шляху, який був оснований для набігу татар на Волинь і Литву, тому і «Горе жити» в такій місцевості. Згодом селище назвали Горжів, потім Оржів. Багато разів селище знищувалось татаро-монгольськими навалами. Урочище Мшаків і Дубина відокремлювалися від села невеличкою річкою Гаттю, яка впадає в річку Устю і невеликим дубовим лісом, звідси й назва Дубина. З часом кількість населення збільшувалося, вирубувався ліс — урочище Оржів, Дубина, Мшаків об'єдналися в єдине село. Струмок Гать і тепер протікає центром селища Оржів.

Згідно з народним переказом селище не мало вулиць, але були так звані кутки: Мишаків, Дубина, Кузня, Пиндики, Осередок. Мишаків — від імені жителя Миші, Дубина — бо там росли дуби, Кузня — бо там була кузня, Осередок — знаходився по середині селища. В Оржеві був майдан, де збиралася молодь — «Пляц» — нині вулиця Підгірна.

У минулому і до 1959 року Оржів, як адміністративна одиниця вважався селом.

Освіта та культура[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

Освіта в Оржеві представлена Оржівським НВК "школа-колегіум", Оржівською музичною школою, та ДНЗ у військовому містечку.

Директор Оржівського НВК "школа-колегіум": Лустюк Зоя Ігорівна

Директор Оржівської ДМШ: Табакова Аліна Ананіївна

Культура[ред.ред. код]

У Оржеві знаходяться Будинок культури, селищна публічна бібліотека, публічно-шкільна бібліотека. У військовому містечку будинок культури та публічна бібліотека.

Директор Оржівського Будинку культури: Нестерчук Світлана Олексіївна

Директор Будинку культури військового містечка: Друзь Раїса Миколаївна.

Релігія[ред.ред. код]

В Оржеві знаходяться церкви християн:

Свято-Преображенський храм був побудований ще у 18 столітті. До 1996 р. храм належав громаді УПЦ (МП). У 1996 р. храм став церквою громади УПЦ (КП). Пізніше громада УПЦ (МП) побудувала власний храм. У 2009 р. за благословенням архієпископа Рівненського і Острозького Варфоломія, було розпочате будівництво нового храму, яке триває і дотепер.

Преображенська церква
Преображенська церква
Фігура Божої Матері (Оржів)

У 2014 р. в центрі Оржева була збудована ротонда Божої Матері. Ініціатором стали ТзОВ "ОДЕК-Україна"

За часів незалежності України також були побудовані церкви християн-п'ятидесятників та християн-баптистів.

Населення[ред.ред. код]

За переписом населення 2001 року в Оржеві проживало 4202 особи.[6]

Динаміка населення[6]
1959 1970 1979 1989 1992 1998 2001 2006 2011 2012 2013 2014
1 280 2 029 3 289 4 127 4,3 тис. 4,3 тис. 4 202 4 125 3 961 3 921 3 885 3 922

Мова[ред.ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 98,2%
російська 1,57%
білоруська 0,17%

Політика[ред.ред. код]

Органи влади[ред.ред. код]

Місцеві органи влади представлені Оржівською селищною радою, яка входить до складу Рівненської області України.

Селищний голова — Кидун Галина Йосипівна. До селищної ради входить 22 депутата.[8]

Персоналії[ред.ред. код]

Померли[ред.ред. код]

Проживали:

Володимир Робітницький - народився 7 вересня 1912 року на хуторі Адамків, Рівненського району, Рівненської області. Член Пласту в Рівненській гімназії. Член Української Військової Організації (УВО), в ОУН від 1929року. Керівник ОУН в селі, згодом Клеванському районі, повітовий провідник Рівненщини і Костопільщини (1934–1936), окружний провідник ОУН Рівненщини (1936–1937).

Політичний в'язень польських тюрем (літо 1937 — вересень 1939). 26 травня 1939 року на Рівненському процесі засуджений поляками на 10 років позбавлення волі.

Крайовий провідник Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ) наприкінці 1940 — влітку 1941 року. Помер у лікарні через підірване підпіллям здоров'я, за однією версією — отруєний. Похований на Янівському цвинтарі у Львові.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Т. 5. — Париж, Нью-Йорк, 1966. — С. 1868-1880.
  4. Облікова картка смт Оржів. Верховна Рада України. Процитовано 7 квітня 2015. 
  5. а б селище міського типу Оржів. Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Процитовано 7 квітня 2015. 
  6. а б Cities & towns of Ukraine. pop-stat.mashke.org. Процитовано 7 квітня 2015.  (англ.)
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 Рівненський РАЙОН. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 квітня 2015. 
  8. Оржівська селищна рада. Верховна Рада України. Процитовано 7 квітня 2015. 

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.