Орлеанський дім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орлеанський дім
Герцогство Орлеанське
Coat of Arms of the July Monarchy (1830-31).svg
Країна: Франція Франція
Материнська династія: Бурбони
Титули: Король Франції, герцог Орлеанський
Засновник: Філіпп I
Останній правитель: Луї-Філіпп I
Рік заснування: 1661
Рік зникнення: 1848

Орлеанський дім (фр. Maison d'Orléans) — назва гілки французької династії Бурбонів, що правила герцогством Орлеанським. У 1830—1848 роках представник дому, Луї-Філіпп I, був королем Франції під час так званої Липневої монархії.

Історія[ред. | ред. код]

Філіпп I Орлеанський — родоначальник Орлеанського дому

Заснування[ред. | ред. код]

10 травня 1661 року король Франції Людовик XIV віддав герцогство Орлеанське своєму братові Філіппу. Герцог Філіпп I став засновником орлеанської гілки династії Бурбонів[1][2].

Герцогство Орлеанське[ред. | ред. код]

Філіпп I (правив 1661—1701) одружувався двічі. Від першого шлюбу з Генрієттою Стюарт мав двох дочок: Марію Луїзу[en], дружину іспанського короля Карла II Габсбурга[3], та Анну Марію, дружину савойського герцога Віктора Амадея II[4]. Від другого шлюбу з Єлизаветою-Шарлоттою Пфальцською мав сина Філіппа II — наступного герцога Орлеанського[5].

Король Франції Людовик XV та його регент — Філіпп II Орлеанський

Філіпп II Орлеанський (правив 1701—1723) відомий як регент при малолітньому королі Людовику XV у 1715—1723 роках[5][6][7]. Брав участь у війні за іспанську спадщину, претендуючи на іспанський престол замість небожа Філіпа V, через що посварився з Людовиком XIV. Увійшовши у Мадрид 1708 року, Філіпп II намагався стати королем Іспанії, проте був відкликаний з походу до Франції. Помер 1723 року.

Від шлюбу з позашлюбною дочкою Людовика XIV Франсуазою-Марією[en] Філіпп II мав сина Людовика I (1723—1752), який змінив його на престолі герцога Орлеанського[8].

Наступником Людовика I став Луї-Філіпп I[en] (правив 1752—1785). Він відомий тим, що першим у Франції зробив щеплення собі та дітям від натуральної віспи[9].

Луї-Філіпп I мав сина Луї-Філіппа II[en] (правив 1785—1793), відомого як Філіпп Егаліте[10]. Луї-Філіпп II вітав Велику Французьку революцію, відмовився від усіх своїх титулів, взяв прізвище Егаліте та проголосив себе звичайним громадянином, став якобінцем, проте був страчений 1793 року за рішенням Національного конвенту[11].

Після смерти Луї-Філіппа II герцогом Орлеанським став Луї-Філіпп III, який також був якобінцем, як і батько, і називав себе «королем-громадянином»[12].

На престолі Франції[ред. | ред. код]

Луї-Філіпп I, король Франції

В липні 1830 року у Франції відбулася Липнева революція. Було повалено династію Бурбонів на чолі з королем Карлом X. Натомість на престол Франції зійшов герцог Орлеанський Луї-Філіпп III. Як король Франції він відомий як Луї-Філіпп I.

Під час правління Луї-Філіппа у Франції швидко розвивалася промисловість, але збільшувалося збідніння робітничого класу. При цьому в країні існувала висока цензура[13].

Революція, яка відбулася у Франції в лютому 1848 року, призвела до повалення Луї-Філіппа I та проголошення Другої республіки[14].

Після повалення[ред. | ред. код]

Внаслідок революції 1848 року Луї-Філіпп I емігрував до Великої Британії, де помер у 1850 році.

Луї-Філіпп I мав старшого сина Фердинанда Філіппа[en], який помер у 1842 році. Він, у свою чергу, мав двох синів: Луї-Філіппа[en] та Роберта[en]. Граф Паризький Фердинанд Філіпп після смерти діда, Луї-Філіппа I, у 1850 році до своєї смерти у 1894 році вважався претендентом на престол Франції. Ідею відновлення французької монархії на чолі з Фердинандом Філіппом просували орлеаністи[en][15].

Після смерти Фердинанда Філіппа у 1894 році претендентом на французький престол став його син Філіпп[en]. Після його смерти у 1926 році Орлеанський дім очолив його двоюрідний брат, син герцога Шартрського Роберта Жан[en].

Сучасність[ред. | ред. код]

Жан Орлеанський (нар. 1965)

Чинним головою Орлеанського дому та претендентом на престол Франції є принц Жан[en].

Орлеанський дім має дві інші гілки:

Список правителів[ред. | ред. код]

Герцогство Орлеанське[ред. | ред. код]

Ім'я Портрет Початок правління Кінець правління Примітки
Філіпп I
Philippe of France, Duke of Orléans "Monsieur" wearing the sash of the Order of the Holy Spirit (Musée des Beaux-Arts d'Orléans).jpg
10 травня 1661 9 червня 1701 Син Людовика XIII, короля Франції, брат Людовика XIV
Філіпп II
Portrait of Philippe d'Orléans, Duke of Orléans in armour by Jean-Baptiste Santerre.png
9 червня 1701 2 грудня 1723 Син Філіппа I, претендент на іспанську корону
Людовик I
Portrait de Louis, duc d'Orléans (Bgw19 0712).jpg
2 грудня 1723 4 лютого 1752 Син Філіппа II
Луї-Філіпп I[en]
Louis Philippe d'Orléans (1725-1785) as Duke of Orléans by Alexander Roslin, Stockholm.png
4 лютого 1752 18 листопада 1752 Син Людовика I
Луї-Філіпп II[en]
Portrait of Louis Philippe d'Orléans, Duke of Orléans (known as Philippe Égalité) in ceremonial robes of the Order of the Holy Spirit by Antoine François Callet.jpg
18 листопада 1785 8 вересня 1792 Син Луї-Філіппа I
Луї-Філіпп III
1841 portrait painting of Louis Philippe I (King of the French) by Winterhalter.jpg
8 вересня 1792 26 серпня 1850 Син Луї-Філіппа II. Як король Франції — Луї-Філіпп I

Королівство Франція[ред. | ред. код]

Ім'я Портрет Початок правління Кінець правління Примітки
Луї-Філіпп I
1841 portrait painting of Louis Philippe I (King of the French) by Winterhalter.jpg
9 серпня 1830 24 лютого 1848 Син Луї-Філіппа II, герцога Орлеанського. Як герцог Орлеанський — Луї-Філіпп III. Останній король Франції

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Philippe I de France, duc d’Orléans | French duke | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022. 
  2. Barker, Nancy Nichols (1989). Brother to the Sun King, Philippe, Duke of Orléans (англ.). Johns Hopkins University Press. ISBN 978-0-8018-3791-3. 
  3. Marie-Louise d’Orléans | French noble | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022. 
  4. Symcox, Geoffrey (1 січня 1983). Victor Amadeus II: Absolutism in the Savoyard State, 1675-1730 (англ.). University of California Press. ISBN 978-0-520-04974-1. 
  5. а б Philippe II, duc d’Orleans | Facts & Biography | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022. 
  6. Louis XV | Biography, Accomplishments, Wife, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022. 
  7. Царственные династии, 2010, с. 454.
  8. Louis, duke d’Orléans | French duke | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022. 
  9. Louis-Philippe, duke d’Orléans | French duke | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022. 
  10. Louis-Philippe-Joseph, duc d’Orléans | French prince | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022. 
  11. Царственные династии, 2010, с. 454—455.
  12. Царственные династии, 2010, с. 455.
  13. Universalis‎, Encyclopædia. LOUIS PHILIPPE JOSEPH, duc d'ORLÉANS. Encyclopædia Universalis (fr-FR). Процитовано 14 червня 2022. 
  14. Larousse, Éditions. révolution française de 1848 - LAROUSSE. www.larousse.fr (фр.). Процитовано 14 червня 2022. 
  15. D. W. Brogan (1940). France Under The Republic The Development Of Modern France 1870-1939. 

Джерела[ред. | ред. код]

Скляренко В. М., Батий Я. А., Вологжина Н. И., Панкова М. А. История в лицах и событиях. Царственные династии / Худож.-оформитель Л. Д. Киркач-Осипова. — Харків : Фоліо, 2010. — 509 с. — ISBN 978-966-03-4303-0.