Орлівка (Ізмаїльський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Орлівка
Orlivka ren gerb.png Orlivka ren prapor.png
Герб Прапор
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Ізмаїльський район
Громада Ренійська міська громада
Код КОАТУУ 5124183601
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1814
Колишня назва Картал (рум. Cartal, болг. Картал)
Населення 3047
Площа 3,3 км²
Густота населення 923,33 осіб/км²
Поштовий індекс 68831
Телефонний код +380 4840
Географічні дані
Географічні координати 45°19′10″ пн. ш. 28°27′02″ сх. д. / 45.31944° пн. ш. 28.45056° сх. д. / 45.31944; 28.45056Координати: 45°19′10″ пн. ш. 28°27′02″ сх. д. / 45.31944° пн. ш. 28.45056° сх. д. / 45.31944; 28.45056
Середня висота
над рівнем моря
21 м
Водойми Дунай, озеро Кагул
Місцева влада
Адреса ради 68800, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Соборна, 103
Карта
Орлівка. Карта розташування: Україна
Орлівка
Орлівка
Орлівка. Карта розташування: Одеська область
Орлівка
Орлівка

CMNS: Орлівка у Вікісховищі

Орлі́вка (рум. Cartal, болг. Картал, до 1946 — Картал) — село Ренійської міської громади, у Ізмаїльському районі Одеської області України. Розташовано на кордоні із Румунією. Населення складає 3047 осіб.

Символіка[ред. | ред. код]

Символіка затверджена рiшенням сесії сільської ради. Автори — О. Маскевич, В. М. Джунь.

Герб

У синьому щиті зі срібною хвилястою розімкнутою балкою у верхній частині — срібний орел з розпростертими крилами, золотими дзьобом та лапами. У нижній — три золотих колоски з одного стебла, супроводжувані золотими виноградними лозами з гронами, що розходяться. На лівій та правій частинах балки, назустріч одна одній, пливуть дві лазурові риби. Щит вписаний у золотий декоративний картуш та увінчаний золотою сільською короною. На синій девізній стрічці з золотим підбоєм золотий напис «ОРЛІВКА».

Прапор

На синьому квадратному полотнищі в центрі — біла горизонтальна хвиляста розімкнута смуга в 1/10 ширини прапора. У верхній частині — білий орел з розпростертими крилами, жовтими дзьобом й лапами; у нижній — три жовтих колоски з одного стебла, супроводжувані жовтими виноградними лозами з гронами, що розходяться. На лівій та правій частинах білої смуги, назустріч одна одній, пливуть дві сині риби.

Географія[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Городище «Кам'яна Гора» на околиці села

На околицях Орлівки виявлені залишки поселень епохи міді (гумельницької культура, IV тисячоліття до н. е.), Бронзи (II тисячоліття до н. е.), А також поселення раннього заліза (VII—VI ст. до н. е.), на території якого римляни в I—III ст. н. е. збудували фортецю під назвою Аліобрикс. Відомий гето-дакійських могильник IV—III ст. до н. е. На території села 1967 року було знайдено скарб електрових давньогрецьких монет (статерів) V—IV ст. до н. е., карбованих в місті Кізік, який увійшов в історію під назвою Орлівський скарб кізикінів.

На східному березі озера Кагула в III—V ст. н. е. розташовувалося поселення зі змішаним населенням, у складі якого були слов'яни Черняхівської культури.

Перше документальне свідчення про село Орлівка наводить у своїй книзі «Descriptio Moldaviae» (Опис Молдови), князь Димитрій Кантемір 1714 — 1716 (Картал — перекладається як «Орел» з татарської мови. Село носило таку назву до 1946 року).

За Бухарестським договором 1812 року село увійшло до складу Російської імперії.

У селі існує пам'ятник, встановлений 1888 року на честь російських воїнів, які переправлялися через Дунай у 1828 році, під час Російсько-турецької війни (1828—1829).

Перша радянська окупація розпочалась у грудні 1917 року встановленням радянської влади, й тривала до румунської акупації Бессарабії (тривало до 1940 року)

У 1924 році в селі було розкрито підпільну комуністичну організація, члени якої брали участь у Татарбунарському повстанні. Частина підпільників піддалася арешту.

Радянська окупація відновлена ​​у 1940 року — у результаті пакту Молотова-Ріббентропа (1939), Бессарабія, Північна Буковина були приєднані до СРСР 7 серпня 1940 року, була створена Ізмаїльська область, з територій у південній Бессарабії були об'єднані з УРСР. У тому ж році засновано колгосп «Іскра». Відновлений в 1946 році, він отримав назву «Прикордонник».

На фронтах німецько-радянської війни билися 243 вихідця з села; 98 з них відзначені урядовими нагородами. За період війни від рук загарбників загинули 145 жителів Картала. У червні-липні 1941 року в районі села впродовж місяця прикордонники вели запеклі бої, затримавши цим форсування Дунаю нацистськими військами. У період окупації села нацисти уклали в концентраційний табір членів сільради та активістів. В 4 км від села споруджено пам'ятник радянським воїнам-прикордонникам, загиблим в 1941 році.

У 1945 року Указом Президії Верховної ради УРСР село Картал перейменовано в Орлівку.[1]

З 15 лютого 1954 після скасування Ізмаїльської області територія села Орлівка була передана до складу Одеської області УРСР.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року, чисельність наявного населення села становила 3054 особи, з яких 1488 чоловіків та 1566 жінок.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2980 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
молдовська 95,14 %
російська 1,61 %
українська 1,25 %
болгарська 0,75 %
гагаузька 0,53 %
румунська 0,23 %
циганська 0,23 %
білоруська 0,03 %

Сучасність[ред. | ред. код]

У селищі є середня школа, будинок культури із глядацькою залою на 450 місць, дві бібліотеки із книжковим фондом 16 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, відділення зв'язку, ощадна каса, будівельний магазин, ветеринарна аптека, тренажерний зал, 14 магазинів, їдальня, авто й мото магазин запчастин, будинок побуту. З 1966 по 1976 роки у селі побудовано 135 індивідуальних житлових будинків.

Економіка[ред. | ред. код]

Освіта, культура та спорт[ред. | ред. код]

День 22 травня мешканці Орлівки відзначають День селища (храмове свято) та День святого Миколая Чудотворця[12].

Роботу скульптора Тудора Ботина, уродженця Орлівки, члена Спілки художників Молдови, професора Молдавського державного політехнічного університету, 2013 року було встановлено у центрі села — 15-метровий уклінний хрест, який звернений на всі чотири сторони світу.[13]

До святкування Дня села 2016 року, при в'їзді у село було встановлено дубовий поклінний хрест за ініціативи сільського голови Михайла Куванжі та фінансової підтримки сільгосппідприємства «Дунай-Агрос». Автор композиції — скульптор Тудор Ботин.[13]

У березні 2016 року Асоціація молдаван України провела в Орлівці обласний фестиваль «Мерцішор»[14].

Свій 160-річний ювілей 6 жовтня 2017 року відсвяткувала Орлівська школа.[15][16]

В Орлівці культивуються два види спортум — футбол та вільна боротьба.[17].

Цікавинки[ред. | ред. код]

  • Неподалік села знаходиться історична переправа[18][19] (єдина у нижній течії) через Дунай, ширина річки тут становить всього 800 метрів.
  • Неподалік села знаходяться бетонні з'їзди у Дунай, які призначались для швидкого десантування[20] Болградської дивізії (важкі танки та ін.)
  • 29 квітня 2012 року неподалік села, біля стародавньої дунайської переправи, через яку гуни здійснювали набіги на Візантійську імперію, на 10-сантиметровій глибині виявлено невелику золоту пластину[21][22].

Особи, пов'язані з селом[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області»
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  5. Клад – в земле. Добыть может каждый!
  6. В Придунавье открылся экопарк «Картал» (ua). «Grad.ua». 22 липня 2017. Процитовано 2020-6-18. 
  7. Экопарк «Картал» в Ренийском районе готовится отметить первую годовщину со дня открытия (ua). Інтернет–газета «Топор». 17 червня 2018. Процитовано 2020-6-9. 
  8. Поромну переправу з Румунією в Одеській області відкриють весною. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-01-17. Процитовано 18 січня 2019. 
  9. Паромная переправа Орловка — Исакча…
  10. Уехать из Одесской области за границу можно будет на 1 евро
  11. Анастасія СУДАРЕНКО (11 серпня 2020). «Давно про неї мріяли»: на Одещині показали, як працює поромна переправа «Орлівка-Ісакча» (ua). «Суспільне Новини». Процитовано 2020-8-20. 
  12. Для Орловки пел и плясал Кишинев
  13. а б в Ренийский р-н: на въезде в село Орловка установили уникальный поклонный крест
  14. Праздник, которого нет в календаре
  15. Все телеграммы летят в Орловку!
  16. Орловская школа отметила 16-й десяток!
  17. Орловка всех положит на лопатки!
  18. Стратегія розвитку Придунав'я: сумно та тривожно[недоступне посилання з вересня 2019](рос.)
  19. Пам'ятник «Переправа через Дунай»(рос.)
  20. Переправа через Дунай відкладається(рос.)
  21. «Клад Аттили» продовжує дразнити археологів Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
  22. Інформаційне агентство «УНІАН»: Під Ізмаїлом знову знайшли «золото гуннів»
  23. На Сході загинули троє бійців 131–го розвідувального батальйону // Калинівка.city, 11.03.20
  24. Сержант 131-го розвідувального батальйону Ілля Пережогін загинув на Донбасі 10 березня // Цензор.нет, 11.03.20

Посилання[ред. | ред. код]