Ортенберг Давид Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давид Йосипович Ортенберг
Народження 29 листопада 1904(1904-11-29)
Чуднів,
Волинська губернія,
Російська імперія (нині місто Чуднів Житомирської області України
Смерть 26 вересня 1998(1998-09-26) (93 роки)
Москва,
Росія
Поховання Кунцевський цвинтар
Національність єврей
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Росія
Приналежність СРСР СРСР →
Росія Росія
Партія КПРС
Член СП СРСР
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Богдана Хмельницького II ступеня Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
 Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль Жукова
Медаль Жукова
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
 Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»

Інших держав:

Давид Йосипович Ортенберг (1904—1998) — радянський письменник, редактор, журналіст і генерал-майор (з 20 грудня 1942).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 (29 листопада) 1904 рік а в Чуднов е (нині Житомирська область, Україна). Закінчив 7 класів. Учасник Громадянської війни з 1920 по 1921 рр. Член ВЛКСМ з 1920 і РКП (б) з 1921 року.

Після громадянської війни направлений в Ізюмський округ на комсомольську роботу інструктором окружкому ЛКСМУ. Він організовував осередки в низці сіл, мобілізовував бідноту на боротьбу з кулаками. Керував першою в Україні пересувною школою політграмоти, викладав «Азбуку комунізму». Вперше долучився до журналістики, написавши замітку в газету «Червона зоря», де був першим редактором, а також головою першого бюро робсількорів. Будучи робсількором, він посилав замітки і кореспонденції в республіканські газети, друкувався в «Правді». В 1925 рік у став редактором Ізюмської окружної газети «Зоря».[1] З грудня 1930 по 1931 працював відповідальним редактором Алчевської районної газети «Більшовіцькій шлях»[2]

На початку 1930-х років працював в Дніпродзержинську редактором міської газети «Дзержинець», познайомився з Л. І. Брежнєвим. У другій половині 1930-х був власним кореспондентом газети «Правда» по Україні, а з 1938 був заступником відповідального редактора газети «Красная звезда».

У РККА з 1938 року по мобілізації ЦК ВКП (б). Брав участь в конфлікті на Халхін-Голі в 1939, в радянсько-фінській війні з 1939 по 1940 рік.

З липня 1941 по вересень 1943 року — головний редактор газети «Червона зірка» під псевдонімом «Відмова». На цій посаді брав активну участь у створенні публікації про 28 панфілівців, офіційна версія подвигу яких була вивчена Головною військовою прокуратуроб СРСР і визнана художнім вимислом[3][4][5].

З матеріалів допиту кореспондента Коротєєва (проясняють походження числа 28):[3]

Після приїзду в Москву я доповів редактору газети «Красная звезда» Ортенберг обстановку, розповів про бій роти з танками противника. Ортенберг мене запитав, скільки ж людей було в роті. Я йому відповів, що склад роти, мабуть, був неповний, приблизно чоловік 30-40; я сказав також, що з цих людей двоє виявилися зрадниками … Я не знав, що готувалася передова на цю тему, але Ортенберг мене ще раз викликав і питав, скільки людей було в роті. Я йому відповів, що приблизно 30 осіб. Таким чином, і з'явилося кількість боролися 28 чоловік, так як з 30 двоє виявилися зрадниками. Ортенберг говорив, що про двох зрадників писати не можна, і, мабуть, порадившись з кимось, вирішив у передовій написати тільки про одне зрадника[3].

Висновок розслідування прокуратури:[3]

Таким чином, матеріалами розслідування встановлено, що подвиг 28 гвардійців-панфіловців, освітлений у пресі, є вимислом кореспондента Коротєєва, редактора «Червоної зірки» Ортенберга і особливо літературного секретаря газети Кривицького.

З 1944 року — начальник політвідділу 38-ї армії.

У 1946—1950 роках — начальник Політуправління Московського округу ППО. Звільнений у відставку 29 липня 1950 року.

У 1948 році закінчив ВПШ при ЦК КПРС. Член СП СРСР з 1978 року. Автор ряду книг про війну.

Д. І. Ортенберг помер 26 вересня 1998 року. Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]

Проза[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ С.Кіперман. Видалення «бергов» [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Держархів ЛНР. Ф. П-181, оп.1, д.34, л.155.
  3. ↑ а б в г Довідка-доповідь «Про 28 панфіловців» [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.]. Державний архів РФ. Ф.Р — 8131 рах. Оп. 37. Д. 4041. Лл. 310—320. Опубліковано в журналі «Новий світ», 1997, № 6, с.148
  4. ↑ А. Ф. Катусев.  // Військово-історичний журнал. — 1990. — № 8-9.
  5. ↑ Довідка- доповідь «Про 28 панфіловців» [Архівовано 2015-07-09 у Wayback Machine.] Державний архів РФ. Ф.Р — 8131 рах. Оп. 37. Д. 4041. Лл. 310—320
  6. ↑ Пам'ять народу :: Документ про нагороду :: Ортенберг Давид Йосипович, Орден Червоного Прапора. pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  7. ↑ Пам'ять народу :: Документ про нагороду :: Ортенберг Давид Йосипович, Орден Богдана Хмельницького II ступеня. pamyat-naroda.ru. Архів [https : //pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_predstavlenie46774043/ оригіналу] за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  8. ↑ Пам'ять народу :: Документ про нагороду :: Ортенберг Давид Йосипович, Орден Вітчизняної війни I ступеня. pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  9. ↑ {{Cite web | accessdate = 2015-12- 05 | title = Пам'ять народу :: Документ про нагороду :: Ортенберг Давид Йосипович, Орден Вітчизняної війни I ступеня | url = https://pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_nagrazhdenie18941059/%7Cpublisher[недоступне посилання] = pamyat-naroda.ru} }
  10. ↑ [https: // pamyat- naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_yubileinaya_kartoteka1514034628/ Пам'ять народу :: Документ про нагороду :: Ортенберг Давид Йосипович, Орден Вітчизняної війни I ступеня]. pamyat-naroda.ru. Процитовано 5 грудня 2015.
  11. ↑ [https: / /pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_nagrazhdenie1532555503/ Пам'ять народу :: Документ про нагороду :: Ортенберг Давид Йосипович, Медаль «За оборону Москви»]. pamyat-naroda.ru. Процитовано 5 грудня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ортенберг_Давид_Йосипович&oldid=40449269