Орєшнік (ракета)
| Орєшник | |
|---|---|
| Тип | Балістична ракета проміжної дальності |
| Походження |  Росія |
| Історія використання | |
| Оператори | Росія |
| Війни | Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 2023—2024 |
| Характеристики | |
| Швидкість | 12,300 км/год (3,4 км/с) |
Пускова платформа | РС-26 Рубіж |
«Орєшнік» (з рос. Орешник, в укр. Горішник, (Ліщина))[1] — ймовірна російська балістична ракета проміжної дальності (БРПД, англ. IRBM), яка, за даними українських військових, може розвивати швидкість понад 12 300 км/год.[2] Ракета оснащена шістьма бойовими частинами, кожна з яких, як повідомляється, містить суббоєприпаси.[3] Її характеризують як надзвичайно складну для перехоплення, хоча сучасні системи протиракетної оборони розроблені для протидії такому типу озброєння.[4][5] Заступниця прессекретаря Пентагону Сабріна Сінгх ідентифікувала «Орєшнік» як модифікацію ракети проміжної дальності РС-26 «Рубєж».
Президент Росії Володимир Путін наголосив на стратегічній важливості «Орєшніка», заявивши 28 листопада 2024 року, що його серійне виробництво вже розпочалося.[6]
«Орєшнік», імовірно, був створений на основі балістичної ракети проміжної дальності РС-26 «Рубіж», яка пройшла п'ять випробувальних запусків, але так і не надійшла на озброєння.[4] За словами експертів, у конструкції «Орєшніка» ймовірно було прибрано один ступінь прискорювача з РС-26, що зменшило його дальність.[4]
Росія опирається на західне обладнання при виробництві ракетного комплексу середньої/проміжної дальності «Орєшнік», так російський концерн «Созвєздіє», який розробляє та виготовляє засоби зв'язку та радіоелектроніки ракети, використовує системи з ЧПК — Fanuc, Siemens, Haidenhain.[7][8]
Бойове оснащення «Орєшніка» з роздільними індивідуально керованими бойовими блоками (РГЧ ІН/MIRV) відрізняє його від інших ракет з ядерним потенціалом, що використовуються проти України, роблячи його особливо складним для перехоплення існуючими засобами ППО України. За словами директора Центру стратегічних і міжнародних досліджень,[5] ця ракета рухається у верхніх шарах атмосфери, залишаючись недосяжною для українських систем протиповітряної оборони. Це унеможливлює її перехоплення за допомогою наявних українських систем. Водночас сучасні перехоплювачі, такі як Arrow 3 (Ізраїль) та SM-3 Block 2A (США), які не перебувають на озброєнні України, спеціально розроблені для боротьби з такими загрозами.[4][5]
Американські офіційні особи відзначили, що, попри свої передові характеристики, «Орєшнік» все ще залишається експериментальним. Хоча Путін наголошував на його гіперзвукових можливостях, за словами ряду військових експертів, ця зброя є радше адаптацією старих технологій, які вже багато років застосовуються у міжконтинентальних балістичних ракетах.[4] На думку експерта з нерозповсюдження ядерної зброї Джеффрі Льюїса, жодна з технологій «Орєшніка» не є новаторською або революційною у розвитку звичайних озброєнь; радше це «набір старих технологій, зібраних у новій комбінації».[4] Експерт з питань оборони з Університету Осло припустив, що частка нових компонентів у ракеті не перевищує 10 %.[9] Вважається, що Росія володіє лише обмеженою кількістю цих ракет[10], що робить їх регулярне застосування проти України малоймовірним.[5]
Експерти зазначають, що влучність «Орєшніка», продемонстрована під час удару по Дніпру, є достатньою для доставки ядерного заряду, але недостатньою для звичайних боєприпасів.[4] За словами Вільяма Альберке з Центру Генрі Л. Стімсона, «Якщо Росія працює над MIRV із точністю, придатною для звичайних боєприпасів, ми цього ще не бачили».[4] Інші експерти відзначають, що проблема влучності «Орєшніка» може бути частково вирішена через використання суббоєприпасів.[4]
21 листопада 2024 року ракету було використано для атаки на підприємство «Південмаш» у Дніпрі.[11] Спочатку українські звіти припускали, що під час атаки було застосовано міжконтинентальну балістичну ракету.[5] Однак подальші оцінки ідентифікували зброю як «Орєшнік». Запуск було здійснено з території Астраханської області, ймовірно, з полігону Капустин Яр.[5]
Водночас директор Центру стратегічних і міжнародних досліджень зауважив, що навіть інертні боєголовки «Орєшніка» можуть спричиняти «значні руйнування» через кінетичну енергію, створену гіперзвуковою швидкістю.[12] Зазначено, що запуск було здійснено по навісній траєкторії.[4]
Як зазначає Defense Express, на одній із деталей ракети Орєшнік виявлено серійний номер та дату виробництва — 12 квітня 2017 року. Це підтверджує, що ракета, використана для удару по Дніпру, була виготовлена орієнтовно у 2017−2018 роках і, ймовірно, зберігалася на складі.[13]
В ніч з 8 на 9 січня 2026 року збройні сили Російської Федерації завдали удару балістичною ракетою комплексу проміжної дальності «Орєшник» по території промислового підприємства в Львівській області України. Це перший підтверджений випадок застосування цієї ракети по об'єктах у західній частині України.[14]
За даними Повітряних Сил Збройних Сил України, приблизно о 23:30—23:47 8 січня 2026 року було оголошено повітряну тривогу через загрозу застосування балістичних ракет. Ракета була запущена з полігону «Капустин Яр» в Астраханській області РФ і рухалася по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 13 000 км/год. Удар було завдано по об'єкту цивільної/критичної інфраструктури у Львівському районі, за 10–15 км від державного кордону з країнами Європейського Союзу.[15]
9 січня СБУ виявила та вилучила уламки ракети, серед яких:
- блок управління
- елементи двигуна
- сопла
- фрагменти системи розведення бойових блоків.[16]
Президент України Володимир Зеленський підтвердив факт застосування ракети «Орєшнік» та закликав міжнародну спільноту, зокрема Сполучені Штати, дати чітку реакцію на цей інцидент.[15]
Згідно з повідомленням начальника СБУ Василя Малюка 31 жовтня 2025 року, Україна силами ГУР, СБУ і СЗР у 2023 році знищила одну ракету на полігоні Капустин Яр, Астраханська область, РФ.[17]
За інформацією видання Forbes, ЗС РФ намагалися 6 лютого 2025 року повторно атакувати Україну «Орєшніком», але ракета впала на територію Росії.[18] Пізніше, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростував інформацію, та заявив що це лише припущення українського військового Кирила Сазонова.[19]
- ↑ Faulconbridge, Guy; Bobrova, Marina; Rodionov, Maxim (21 листопада 2024). Putin says Ukraine war is going global. Reuters. Архів оригіналу за 6 грудня 2024. Процитовано 12 грудня 2024. (англ.)
- ↑ Russian missile reached speed of more than 8,000 miles per hour, Ukraine says (англ.).
- ↑ Putin touts Russia's new missile and delivers a menacing warning to NATO. AP News (англ.). 21 листопада 2024. Процитовано 12 грудня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л Doyle, Gerry; Balmforth, Tom; Zafra, Mariano (28 листопада 2024). Enter ‘Oreshnik’. Reuters (англ.). Процитовано 12 грудня 2024.
- ↑ а б в г д е Putin Escalates Threats to the West With New Ballistic Missile Launch. The New York Times. 21 листопада 2024. Архів оригіналу за 6 лютого 2025. Процитовано 9 лютого 2025.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) (англ.) - ↑ Путін вже грозиться вдарити “Орєшніком” по “центрах ухвалення рішень у Києві”. Українська правда (укр.). Процитовано 12 грудня 2024.
- ↑ Росія опирається на західне обладнання при виробництві "Орєшніка"- FT. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ Jones, Cleve; Cook, Chris (27 грудня 2024). Russian producers of Oreshnik supermissile used western tools. Financial Times. Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ ‘Don’t overreact’ — Oreshnik missile isn’t as new as Russia claims, experts say. The Kyiv Independent (англ.). 22 листопада 2024. Процитовано 12 грудня 2024.
- ↑ Відповіді на питання журналістів. kremlin.ru (рос.). 26 грудня 2024. Процитовано 29 грудня 2024.
- ↑ Times, The Moscow (21 листопада 2024). Russia Fired ICBM for First Time in War, Ukraine’s Military Claims. The Moscow Times (англ.). Процитовано 12 грудня 2024.
- ↑ What Is Russia's Oreshnik Ballistic Missile?. The New York Times. 27 листопада 2024. Архів оригіналу за 6 лютого 2025. Процитовано 9 лютого 2025.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) (англ.) - ↑ Путін вкотре збрехав. Ракеті «Орєшник», якою РФ вдарила по Дніпру, вже сім років: Defense Express зробив аналіз фото уламків. New Voice (укр.). Процитовано 23 грудня 2024.
- ↑ Росія завдала удар по Львову під час балістичної загрози по всій країні.
- ↑ а б СБУ виявила уламки балістичної ракети «Орєшник», якою Росія вдарила по Львівщині. Мілітарний. Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ CNN: Експерти виявили в "Орешнику" старі радянські деталі. Апостроф (укр.). Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ В СБУ заявили про знищення російського Орєшніка. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 31 жовтня 2025.
- ↑ Axe, David. Russia May Have Launched A Second Oreshnik Ballistic Missile At Ukraine—But This One Reportedly Exploded On Russian Soil. Forbes (англ.). Процитовано 6 лютого 2025.
- ↑ SPRAVDI. Telegram. Процитовано 7 лютого 2025.
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Нормативний контроль |