Перейти до вмісту

Орів

Координати: 49°11′33″ пн. ш. 23°31′0″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 23.51667° сх. д. / 49.19250; 23.51667
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Орів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Дрогобицький район
Тер. громада Трускавецька міська громада
Код КАТОТТГ UA46020090060035102 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1589
Населення 1700
Площа 69,47 км²
Густота населення 28,27 осіб/км²
Поштовий індекс 82610
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°11′33″ пн. ш. 23°31′0″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 23.51667° сх. д. / 49.19250; 23.51667
Середня висота
над рівнем моря
519 м
Водойми Стинавка, Роп'яний, Довгий
Місцева влада
Адреса ради 82200, Львівська обл. м.Трускавець ,вул.Бориславська 2
Карта
Орів. Карта розташування: Україна
Орів
Орів
Орів. Карта розташування: Львівська область
Орів
Орів
Мапа
Мапа

О́рів — село в Дрогобицькому районі Львівської області (Україна). Населення становить 1700 осіб. Орган місцевого самоврядування — Трускавецька міська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Орів розташований в історико-етнографічному регіоні Бойківщини. Село лежить у Стинаво-орівській річковій долині, в оточенні кількох трьох гірських хребтів: Цюховий, Орівський, Комарницький Діл, та має протяжність із заходу на схід — майже 14 км, а із півночі на південь — 6 км. Це село є порівняно великим, сільські будиночки розкидані по мальовничих і чарівних місцях Орова.

Річка Стинавка, що протікає через усе село, тут бере початок. Вона починається в самому початку села, там, де по лівому боці — урочище «Старе поле», а справа — «Венгерщина».

До річки Стинавка впадає багато потоків: «Воронів потік» — по один бік цвинтаря, з іншого боку цвинтаря тече другий потік «Безіменний», далі — «Когутів потік», «Довгий потік», «Середній потік», «Широковець», «Покуті», «Оровець», «Килиманівець», та ще багато інших струмків і джерел. Річки і потоки кишіли від форелі. Тепер річка Стинавка майже мертва. Хоча можна побачити поодиноко плаваючу рибину.

Назва села

[ред. | ред. код]
У 1589 році люди з долин втікали від татарської навали в гори. Коли якась група вийшла на високий гірський діл, то люди побачили внизу гарну зелену улоговину, по середині яр. Сріблилася хвилями річка. Хтось вигукнув: «О, який гарний рів! Ану тут поселимося». Так і пішла, за легендою, назва села Орів.

За іншим варіантом легенди, право стати першовідкривачем гірської долини надана галицькому князю.

Також село має місцеві назви:

«Горів» — давня назва населеного пункту, котра мала побутування, за народними переказами, до XIX ст. Згідно з легендами топонім має походження через розташування на високогір'ї відносно всієї округи.

За іншою легендою в часи монгольської навали населений пункт, на місці сучасного Орова, був спалений, тому отримав назву «Погорів» чи «Погорове». Практично до XIX ст. зазначений топонім побутував нарівні з сучасним.

«Орове» та «Оровзе» — польськомовнні варіанти назви села. «Урьове» досить малопоширений варіант назви села. Побутує в окремих публіцистів діаспори.

Духовне життя

[ред. | ред. код]

Орівська громада належить до Греко-Католицької церкви. До нерухомого майна церкви відносяться кам'яна церква Івана Хрестителя з церковним убранством, ритуальними атрибутами, церковним інвентарем і документами, а також дзвіниця біля церкви; церква Воскресіння Ісуса Христа (на кладовищі) із внутрішнім майном та дзвіниця біля церкви.

В Орові дві церкви. Одна — «долішня», мурована, на честь Св. Покрови, де відправляються богослужіння в неділі і свята, та цілий Великий піст. У другій, «горішній», церкві, що високо на горі, де цвинтар, між двома потоками,— відправляють богослужіння під час днів тижня, а також Служби Божі. А ще відправляють Служби Божі у Великодній понеділок і вівторок. На Великдень, рано, Службу Божу відправляли у «долішній» церкві.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2035 осіб, з яких 944 чоловіки та 1091 жінка[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1724 особи[2].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,54 %
російська 0,41 %
білоруська 0,06 %

У складі «Другої Польщі» (Польська Республіка (1918—1939))

[ред. | ред. код]

Напередодні Першої світової війни Орів разом із с. Зимівки (або як називали «За ділом») мало населення: 4131 жителі. Це було останнє село Дрогобицького повіту, розташоване в Карпатах на висоті понад 900 м.

1 серпня 1934 р. було створено ґміну Стебник в дрогобицькому повіті. До неї увійшли сільські громади: Стебника, Доброгостова, Гассендорфа (Gassendorf), Колпця, Орова, Сільця, Станилі й Уличного[4].

Орів має досить багато лісу, переважно з боку Борислава, Трускавця, Стебника, Доброгостова та Уличного — це Міський ліс.

Орів у планах розвику Трускавця (початок XX ст.)

[ред. | ред. код]

Орів, будучи найближчим гірським селом Трускавця та маючи джерела мінеральної води типу «Нафтуся», на початку XX ст. займав важливе місце у планах з розвитку Трускавця, як курорту. Зокрема передбачалася побудова декількох вілл на «Цухові», згідно з концепцією «про мережу невеликих курортів» Фелінського Р., та будівництво підвісної канатної дороги з Трускавця на Цюхів Діл.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 2 травня 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]

Орів: затишок та щира гостинність [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]