Осадчук Андрій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осадчук Андрій Петрович
Osadchuk4.jpg
Народився 20 листопада 1971(1971-11-20) (47 років)
Київ, СРСР
Діяльність професійний управлінець, громадсько-політичний діяч, депутат Київської міської ради VIII скликання, народний депутат України 9-го скликання.
Alma mater Інститут міжнародних відносин Київського університету
Заклад Українська правнича фундація, Київстар і Василь Кісіль і партнери
Партія Голос
Батько Осадчук Петро Ількович
У шлюбі з Волошина Катерина Володимирівна
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Голос 29 серпня 2019

Андрій Петрович Осадчук (нар. 20 листопада 1971, м. Київ, Україна) — професійний управлінець, юрист, експерт ринку телекомунікацій, громадсько-політичний діяч, народний депутат України 9-го скликання.[1] Народився 20 листопада 1971 року в Києві. Батько — Петро Осадчук, український поет і громадський діяч, мати — радіоінженер, брат — Роман Осадчук, український перекладач, літературознавець.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1988—1993 роках навчався в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціальність «міжнародне право».

У 1993 році пройшов курс післядипломної освіти в Коледжі Королеви Марії та Вестфілда (Queen Mary & Westfield College).

Протягом 2000-х років проходив численні навчальні програми з менеджменту організацій та регулювання ринку телекомунікацій в Осло, Римі та Амстердамі.

У 2018 році навчався в Академії лідерства для розвитку, співорганізаторами якої стали Центр демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету, Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE) і Школа управління Українського католицького університету. Менторами програми були Д-р Френсіс Фукуяма, Майкл А. Макфол та Майкл Бенон.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

З 1994 по 1995 рік працював радником з юридичних питань та проектним менеджером у Всеукраїнському благодійному фонді «Українська правнича фундація». У цей же період працював помічником Міністра юстиції України Сергія Головатого.

У 1995—1997 роках обіймав посаду радника з юридичних питань компанії «Р. Дж. Рейнолдс Тобакко Україна».

У 1997—2001 роках був асоційованим партнером юридичної компанії «Василь Кісіль і партнери».

У 2003—2005 роках займав посаду директора з міжнародного та корпоративного права агрохолдінгу «Кернел Групп».

У 2005—2015 роках займав посаду директора з регуляторного і правового забезпечення ПрАТ «Київстар», був членом правління компанії. Залишив посаду після того, як був обраний депутатом Київської міської ради на чергових місцевих виборах у жовтні 2015 року.

Впродовж кар'єри декілька разів визнавався українськими бізнес медіа одним із кращих топ-менеджерів країни в галузі управління.[2][3][4]

Телекомунікації[ред. | ред. код]

Питаннями регулювання ринку телекомунікацій почав займатися ще працюючи в юридичній компанії «Василь Кісіль і партнери» наприкінці 1990-х, де супроводжував проекти українських операторів мобільного зв'язку «ЮМЗ», «УРС» та інвестиції компаній Daewoo, KPNTelecom у галузь. Після переходу в Київстар, відігравав провідну роль у формуванні політики державного регулювання та запровадження нових регуляторних практик і технологій на ринку України. Стояв у витоків проекту запровадження стільникового зв'язку третього покоління 3G/UMTS, відіграв значну роль в успішному проведенні відкритого конкурсу і масового запровадження технології в 2015. У 2014 році керував проектом припинення операційної діяльності Київстар в окупованому Криму і на Донбасі. В ролі Радника Голови НКРЗІ брав участь у розробці стратегії запровадження 4G.

Громадська та політична діяльність[ред. | ред. код]

У 2016-2019 роках був радником голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

У 2015-2019 роках — депутат Київської міської ради VIII скликання, секретар постійної комісії Київської міської ради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції. З 2018 року і до припинення повноважень депутата Київради був членом комісії з проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради.

На позачергових парламентських виборах 2019 року був обраний народним депутатом України по загальнодержавному виборчому округу від партії «Голос», № 13 у списку.[5] Безпартійний.

Колекція[ред. | ред. код]

З середини 2000-х років, почав збирати колекцію стародавніх географічних карт. Метою та ідеєю дослідження було відстежити розвиток назви «Україна» на політичних картах Європи з часу запровадження масового книгодрукарства. Наразі зібрана одна з найбільш повних колекцій оригінальних карт українських земель виданих в XV—XVIIIстоліттях видрукованих європейськими майстрами. Основна частина колекції була оцифрована і зараз доступна для загального ознайомлення в мережі інтернет. Цифровий проект Vkraina.com залишається найбільш повною і найбільш якісно оцифрованою збіркою стародавніх карт земель України у світі.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]