Освальдо Дортікос Торрадо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Освальдо Дортікос Торрадо
ісп. Osvaldo Dorticos Torrado
Прапор
14-й Президент Куби
18 липня 1959 — 2 грудня 1976
Прем'єр-міністр: Фідель Кастро
Попередник: Мануель Уррутіа Льєо
Спадкоємець: посаду президента скасовано
Голова Державної Ради Фідель Кастро
 
Партія: «Комуністична партія Куби»
Освіта: Гаванський університет
Народження: 17 квітня 1919(1919-04-17)
Сьєнфуеґос
Смерть: 23 червня 1983(1983-06-23) (64 роки)
Гавана, Куба
Похований: цвинтар Колон
Національність: кубинець
Громадянство: Куба Куба
Віросповідання: атеїст
Батько: Франсіско Дортікос-і-Пічардо
Мати: Марія дель Консуело Торрадо-і-Мартінеса де ла Маса
Нагороди:
Орден Білого Лева I ступеня
Орден Державного Прапора
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Кавалер ордена Зірки Румунії
Орден Зірки Індонезії
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Освальдо Дортікос-і-Торрадо (ісп. Osvaldo Dorticos Torrado; 17 квітня 1919, Сьєнфуеґос — 23 червня 1983) — кубинський політичний та державний діяч. Останній, 14-й Президент Куби (18 липня 1959 — 2 грудня 1976). Член Державної ради Куби (1976). Член Секретаріату Національного керівництва Єдиної партії соціалістичної революції Куби (1962). Член ЦК Комуністичної партії Куби. Почесний доктор юридичних наук МДУ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освальдо Дортікос поряд з Фіделем Кастро та Че Геварою, під час маршу 5 березня 1960 року в Гавані

Освальдо Дортікос Торрадо народився 17 квітня 1919 року в заможній родині у місті Сьєнфуеґос. Навчався в єзуїтській школі рідного міста. Політичну діяльність розпочав з 16 років в лівому студентському русі, потім перебував у Народно-соціалістичної партії.

Освальдо Дортікос з Фіделем Кастро та Че Геварою в аеропорту Гавани. 14 березня 1965 року

Деякий час Дортікос працював викладачем, потім вивчав право та філософію у Гаванському університеті. Закінчив Гаванський університет у 1941 році. У 1950-х роках Дортікос відкрив власну юридичну практику в Сьєнфуеґос.

В період боротьби проти тиранії Фульхенсіо Батісти вступив в Революційний рух. У 1948 році він вступив до Комуністичної партії Куби.

Освальдо Дортікос був координатором «Руху 26 липня» в своєму рідному місті під час повстання 5 вересня 1957 року. У кінці 1958 року зарештований та висланий з країни, перебував у вигнанні в Мексиці.

Після перемоги Кубинської революції 1959 року — міністр у справах революційної законності. З 18 липня 1959 року по 2 грудня 1976 року — президент Республіки Куба. З грудня 1976 член Державної ради Куби. З березня 1962 член Секретаріату Національного керівництва Єдиної партії соціалістичної революції Куби.

Освальдо Дортікос покінчив життя самогубством (застрілився), не перенісши смерті дружини[1][2]. Був похований у Гавані на цвинтарі на цвинтарі Колон.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Освальдо Дортікос Торрадо був одружений з Марією де ла Карідад Моліна-і-Суарес дель Вільяр. Дружина померла у 1982 році[3].

Попередник:
Мануель Уррутіа Льєо
Президент Куби
18 липня 1959 — 2 грудня 1976
Наступник:
Посаду президента скасовано
Голова Державної Ради — Фідель Кастро

Джерела[ред. | ред. код]

  • Otero, Juan Joaquin (1954). Libro De Cuba, Una Enciclopedia Ilustrada Que Abarca Las Artes, Las Letras, Las Ciencias, La Economia, La Politica, La Historia, La Docencia, Y ElProgreso General De La Nacion Cubana — Edicion Conmemorative del Cincuentenario de la Republica de Cuba, 1902—1952(ісп.)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]