Освіта в Бучачі
У різні часи в Бучачі (місто на Тернопільщині) діяли й діють нині такі навчальні заклади:
Колишні[ред. | ред. код]
- парафіяльна школа при фарному костелі за часів дідича Яна Потоцького[1]
- Бучацька василіянська теологічна школа (семінарія)
- Бучацька василіянська гімназія
- Бучацька учительська семінарія[2][3]
- Місійний інститут імені святого Йосафата
- Школа «на Бараках» (пол. Szkoła powszechna im. Mickiewicza)
- Бучацька жіноча учительська семінарія (діяла до 1930-го, закрили через брак коштів[4])
- Бучацька народна школа
- Бучацька виділова школа[5]
- Бучацький ліцей (2-класний, зокрема, 1938, мова навчання — польська)[6]
- Бучацька реміснича школа (до 1939)[7]
- Бучацька школа будівельних ремесел.[8]
- Цісарсько-королівська Бучацька головна школа («K. K. Kreishauptschule»[9][10])
- Бучацький інститут менеджменту і аудиту.
Ельжбета Водзічко на основі спогадів її вуйка Збігнева Галькевича стверджує, що в місті у міжвоєнний період діяла україномовна середня школа, яка розташовувалася на тодішній вулиці Міцкевича.[11]
- Бучацька мала духовна семінарія РКЦ (діяла у 1920-х роках, засновник — єпископ Пйотр Маньковський)
- Бучацьке медичне училище
- Бучацьке торговельне училище[12] (іноді школа[13])
- Талмудична школа (діяла в приміщенні, запущеному за совітів, яке використовували як заклад для підприємств громадського харчування, а зруйнували у 2001 році з метою спорудження нового будинку)[14]
- Українська (руська) бурса — від 1936 року, винаймала будинок при тодішній вулиці Колійовій (нині вулиця Галицька), нею опікувалось товариство «Шкільна поміч», у навч. р. 1938/39 переїхала до власного будинку на вул. Словацького[15].
За даними Осипа Залеського, у 1912 році у місті діяли: польськомовні 8-класна приватна гімназія, учительська семінарія, 7-класна школа для хлопців та дівчат; у 1938 — польськомовні 4-класна гімназія, 2-класний ліцей, 7-класна школи для хлопців і дівчат[16].
Діяло москвофільське Товариство «Русская Бурса», яке мало приміщення при вул. Грюнвальдській до початку першої світової війни[17].
Бурси[ред. | ред. код]
- Бурса польська імені Бартоша Гловацького, діяла в «чиншовому» будинку[18] в міжвоєнний період[19] у приміщенні (приватне помешкання) на тодішній вулиці Польській у 1937/38 навч. р.[15]
- Єврейська бурса (1912)[17]
Сучасні[ред. | ред. код]
Загальноосвітні[ред. | ред. код]
- Бучацький колегіум імені святого Йосафата
- Бучацька гімназія імені В. М. Гнатюка
- Бучацький ліцей
- Бучацька середня загальноосвітня школа № 1
- Бучацька середня загальноосвітня школа № 2
- Бучацька середня загальноосвітня школа № 3
- Бучацька загальноосвітня школа
Позашкільні[ред. | ред. код]
Вищі навчальні заклади[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 16.
- ↑ Бучач // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 200.
- ↑ Діяльність Бучацьких ченців у 1712—1946 рр. // Бучацька єпархія УГКЦ.
- ↑ Д-р Мельник Петро. Бучацька гімназія в 20-х і 30-х роках XX-го столілля // Бучач і Бучаччина… — С. 209.
- ↑ Бучач і Бучаччина… — С. 763.
- ↑ Там само. — С. 826.
- ↑ Там само. — С. 761.
- ↑ Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, T. 18. — 508 il. — S. 293. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ Інж. Коцик Р. Бучач при кінці XIX-го і з початком XX-го століття // Бучач і Бучаччина… — С. 175.
- ↑ Іноді Бучацька головна нормальна школа
- ↑ Wodziczko E. Tęsknota za Buczaczem // Głos buczaczan. — Wrocław : drukarnia osiedlowa, 2015. — № 1 (72). — S. 63. (пол.)
- ↑ Синенька О. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — С. 40. — ISBN 966-528-174-7.
- ↑ Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. — Чернівці : Букрек, 2004. — С. 190. — ISBN 966-8500-41-5.
- ↑ Bartov O. Interethnic relations in the Holocaust Lessons and Legacies VIII: From Generation to Generation за Doris L. Bergen — P. 105. (англ.)
- ↑ а б Sprawozdanie… za rok szkolny 1937/38… — S. 39.
- ↑ Залеський О. Наше шкільництво, від сивої давнини по 1939 рік… — С. 826.
- ↑ а б Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1912. — S. 75.
- ↑ Sprawozdanie, 1928/29. — S. 34.
- ↑ Sprawozdanie… za rok szkolny 1920/21. — S. 6. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Козак М. (автор тексту), Бубній П. (літредактор). Бучач. Фотопутівник. — Тернопіль : ВАТ «Збруч», 2010. — 64 с., іл.
- Підшивка газет «Нова зірка», «Колгоспне життя», «До нових перемог», «Перемога», «Нова доба»
- Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонер, 2011. — 216 с. + 24 с. вкл. — ISBN 978-966-658-239-6.
- Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 208 s., 118 il. — S. 23. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)