Оселище
Осе́лище (англ. habitat) — просторова ділянка, що входить до області оселення (AOO)[1] виду або конкретної популяції.
Тлумачення[ред. • ред. код]
Визначається за фактичними межами ландшафту та рослинного угруповання, які притаманні виду, що досліджується, і є його характеристикою (особливістю).
Оселище — еквівалент широко вживаного в англомовній літературі поняття «habitat», яке нерідко (проте помилково) тлумачать як синонім терміна «біотоп». Біотоп описується за заздалегідь заданим шаблоном опису типів ландшафтного та біотичного різноманіття, і його суб'єктом є біотичне угруповання, тоді як в оселища — вид або популяція.
Залежно від ситуації, термін оселище (habitat) може мати два окремих значення: "природне оселище" та "оселище виду". Бернська конвенція та інші міжнародні природоохоронні угоди оперують обома зазначеними поняттями[2].
- В розумінні Резолюції №6 Бернської конвенції, Пташиної директиви і Додатку ІІ (а також Додатків IV та V) Оселищної Директиви, оселище виду – середовище, визначене певними абіотичними й біотичними факторами, в яких вид (природної фауни або флори) існує на будь-якій стадії свого життєвого циклу. Наприклад, оселища птахів – це місця їх гніздування, харчування, зимівлі, міграційних скупчень; оселища риб – це місця їх нересту, нагулу, постійного мешкання тощо.
- В розумінні Резолюції №4 Бернської конвенції та Додатку І Оселищної директиви, природне оселище (біотоп) – це суходільна або водна ділянка, природна або напівприродна, яка визначається за географічними, абіотичними та біотичними особливостями. Приклади типів природних оселищ: «Чагарники на приморських дюнах», «Постійні континентальні солоні та солонуваті озера, ставки та водойми», «Рівнинні та низькогірні сінокосні луки» (згідно затвердженої класифікації).
Концепція «оселищ» та НАТУРА-2000[ред. • ред. код]


Оселища є ключовим об'єктом уваги в загальновідомій програмі розбудови європейської екомережі Natura 2000. Оселищна концепція є одним з ключових документів Євросоюзу в охороні довкілля і відома як Оселищна директива[en], прийнята у травні 1992 року урядами країн Європейського союзу і спрямована на захист найбільш вразливих оселищ та видів по всій Європі. Разом із Пташиною директивою[en] Оселищна директива є основою створення мережі територій, що охороняються, — Natura 2000.
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ AOO — Area of occupancy (область оселення). Докладніше див. у статті Бродячі тварини.
- ↑ Залучення громадськості та науковців до проектування мережі Емеральд (Смарагдової мережі) в Україні / Полянська К.В., Борисенко К.А., Павлачик П. (Paweł Pawlaczyk),Василюк О. В., Марущак О. Ю., Ширяєва Д. В., Куземко А. А., Оскирко О. С. та ін. / під ред. д.б.н. А.Куземко. – Київ, 2017. – 304 с.
Посилання[ред. • ред. код]
- Дідух Я. П. Сучасні уявлення про еконішу і підходи до її оцінки // Наукові записки НаУКМА. — 2012. — Т. 132: Біологія та екологія. — С. 41-48.
- Кагало О. О., Проць Б. Г. (ред.). Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с.
- Термін «Оселище (екологія)» у науковій літературі.
- Natura 2000 Viewer — interactive map (European Environment Agency)
- Natura 2000 data download — the European network of protected sites (European Environment Agency)
- European Commission, DG Environment, Nature and Biodiversity unit