Осика Леонід Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонід Михайлович Осика
Осика Леонід Михайлович.jpg
Дата народження 8 березня 1940(1940-03-08)
Місце народження Київ, Українська РСР,
СРСР СРСР
Дата смерті 16 вересня 2001(2001-09-16)
Місце смерті Київ, Україна Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Flag of the Soviet Union (1923).svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Професія режисер, сценарист
Кар'єра 19651993
Напрямок поетичне кіно
Нагороди Шевченківська премія
Державна премія України імені Олександра Довженка (2001) Народний артист України Заслужений діяч мистецтв УРСР
IMDb ID 0652673

Леоні́д Миха́йлович Оси́ка (19402001) — український режисер, сценарист. Один із представників «поетичного кіно». Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Народний артист України (1998).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в місті Києві, у робітничій сім'ї. Закінчив 8 класів і в 15 років поїхав навчатись у художньо-театральне училище Одеси. Займався він там по класу художник-гример-портретист.

Закінчивши Одеське училище, Леонід намагався вступити до Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК), але не пройшов за конкурсом. Повернувся до Києва і пішов працювати викладачем гриму в Інститут театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.

Згодом, прийшов лист з ВДІКу від режисера С. Герасимова. У ньому йшлося, що комісія не встигла вчасно розглянути роботи абітурієнтів, а прочитавши всі, С. Герасимов дуже зацікавився твором Леоніда й запросив взяти участь у конкурсних іспитах. Юнак приїхав до Москви, з успіхом склав іспити і був прийнятий на курс С. Герасимова.

Творче зростання Л. Осики було дуже стрімким. Зняв свою курсову роботу «Двоє», де в головній ролі виступила А. Лефтій (перша дружина режисера).

З 1965 року працював на кіностудії ім. О. Довженка.

У 1968 році створив абсолютний шедевр українського і світового кіно — «Камінний хрест», знятий за оповіданням Василя Стефаника.

У 1972 році виходить стрічка «Захар Беркут».

Режисер не залишив кіно добровільно, а тяжка недуга різко зменшила можливість творчої реалізації.

Могила Леоніда Осики

Помер 16 вересня 2001 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Родина[ред.ред. код]

  • Син — Дмитро, закінчив театральний інститут, бізнесмен.
  • Двоє синів-близнюків: Богдан та Олексій.

Звання та нагороди[ред.ред. код]

Пам'ять[ред.ред. код]

  • 2004: «Друг мій Льонька» — документальний фільм режисера Т. Золоєва (в телециклі «Обрані часом»).
  • В 2010 році дружина Світлана Князєва видала книгу до річниці 70-ліття від дня народження чоловіка під назвою «Такая вот жизнь и такое кино: по дневникам (1984—1994)». — Київ, 2010.

Фільмографія[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]