Осинцев Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осинцев Михайло Олександрович
Народився 22 жовтня 1907(1907-10-22)
село Шафраново Белебеєвського повіту Уфимської губернії
Помер 3 червня 1968(1968-06-03) (60 років)
Ленінград
Поховання Богословське кладовище
Громадянство Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність росіянин
Alma mater Ленінградський інститут інженерів залізничного транспорту
Заклад Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»

Михайло Олександрович Осинцев (22 жовтня 1907(19071022), село Шафраново Белебеєвського повіту Уфимської губернії, тепер Альшеєвського району Республіки Башкортостан, Російська Федерація — 3 червня 1968, Ленінград) — радянський залізничник, начальник Львівської залізниці та Жовтневої залізниці. Герой Соціалістичної Праці (1.08.1959).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1925 році закінчив середню школу. Трудову діяльність розпочав помічником машиніста, а потім машиністом водокачки на Рязано-Уральській залізниці. У 1930 році Дорпрофсожем цієї залізниці був направлений на навчання в Ленінградський інститут інженерів залізничного транспорту. У 1935 році закінчив експлуатаційний факультет Ленінградського інституту інженерів залізничного транспорту.

З 1935 року працював на Омській залізниці старшим інженером, начальником станції Целіноград, 1-м заступником начальника залізниці. До 1948 року — начальник Центрального управління руху Міністерства шляхів сполучення СРСР.

У 19481949 роках — начальник Львівської залізниці.

У 19491962 роках — начальник Жовтневої залізниці у Ленінграді. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 серпня 1959 року за видатні успіхи, досягнуті в розвитку залізничного транспорту, Осинцеву Михайлу Олександровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1962—1965 роках — радник уряду Чехословацької СРР з питань роботи залізничного транспорту.

У 1965 році був призначений ректором Ленінградського інституту інженерів залізничного транспорту. У 1967 році затверджений у вченому званні доцента по кафедрі «Залізничні станції та вузли» і обраний завідувачем кафедри «Організація вантажної та комерційної роботи». У цей же час керував роботою Об'єднаного науково-дослідного інституту (ОНДІ), створеного в 1964 році в результаті спільної роботи вчених Ленінградського інституту інженерів залізничного транспорту і фахівців Жовтневої залізниці. Осинцев був одним з ініціаторів впровадження швидкісного руху на Жовтневій залізниці.

Жив і працював у Ленінграді (Санкт-Петербурзі), де помер і похований на Богословському кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Осинцев Михайло Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).