Осипов Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осипов Олександр Васильович
Осипов Олександр Васильович 1938.jpg
Народився 1899
Саратовська губернія, Російська імперія
Помер 1983
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіяни
Діяльність державний діяч
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія КПРС

Олександр Васильович Осипов (1899(1899), селище Єршово (Єршовка) Аткарського повіту Саратовської губернії, тепер Саратовської області, Російська Федерація — 1983, місто Москва) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Харківського обкому КП(б)У. Член ЦК КП(б)У в серпні — грудні 1938 р. Кандидат в члени Політичного бюро ЦК КП(б)У 18 червня — 26 грудня 1938 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині залізничного службовця-комірника. Закінчив шість класів Саратовського реального училища.

У січні 1918 — березні 1919 р. — агітатор-організатор політичного відділу Саратовського губернського військового комісаріату.

Член РКП(б) з березня 1918 року.

У квітні — жовтні 1919 р. — помічник військового комісара 50-ї дивізії, військовий комісар 442-го і 444-го стрілецьких полків РСЧА Східного фронту. У листопаді 1919 — травні 1920 р. — начальник секретно-шифрувальної частини Саратовського губернського військового комісаріату. У травні 1920 — липні 1921 р. — військовий комісар госпіталів № 664 і № 99 у місті Саратові.

У липні 1921 — січні 1923 р. — начальник відділу штабу частин особливого призначення Московського військового округу.

У січні — липні 1923 р. — заступник завідувача адміністративного відділу правління Держбанку в Москві. У липні 1923 — грудні 1924 р. — голова місцевкому правління Держбанку в Москві.

У грудні 1924 — грудні 1927 р. — уповноважений, заступник завідувача організаційного відділу Московського губернського відділу Спілки радянських торговельних службовців. У грудні 1927 — жовтні 1929 р. — заступник завідувача, завідувач інформаційного, організаційного відділів Московської губернської ради професійних спілок, член президії Московської ради профспілок.

У жовтні 1929 — травні 1930 р. — секретар партійного комітету ВКП(б) Московського заводу «Мостяжарт». У травні 1930 — жовтні 1933 р. — завідувач організаційного відділу Сталінського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У 1933 році закінчив три курси факультету особливого призначення Московського механіко-машинобудівного училища.

У жовтні 1933 — квітні 1934 р. — секретар Сталінського (Первомайського) районного комітету ВКП(б) міста Москви. У квітні 1934 — квітні 1935 р. — голова будівельного комітету Метробуду Москви.

У травні 1935 — серпні 1937 р. — 1-й секретар Сталінського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У серпні — вересні 1937 р. — 2-й секретар Донецького обласного комітету КП(б)У. У вересні — жовтні 1937 р. — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Донецької обласної ради.

У жовтні 1937 — травні 1938 р. — виконувач обов'язків 1-го секретаря Харківського обласного і міського комітетів КП(б)У. У травні — грудні 1938 р. — 1-й секретар Харківського обласного і міського комітетів КП(б)У.

У грудні 1938 року відкликаний у розпорядження ЦК ВКП(б) до Москви для використання на відповідальній профспілковій роботі. У лютому — червні 1939 р. — завідувач відділу фізичної культури, спорту і туризму Всесоюзної центральної ради професійних спілок.

У 1939 році виключений із ВКП(б). 11 червня 1939 року заарештований і ув'язнений у Бутирській в'язниці Москви. Засуджений до 5 років виправно-трудових таборів. Відбував покарання в Москві, Саратові, Нижньому Тагілі та в місті Кімри Калінінської області. Звільнений у березні 1947 року. Знову заарештований 31 грудня 1948 року і засуджений до заслання у селищі Дружний Північно-Єнисейського району Красноярського краю РРФСР. Звільнений із заслання 5 липня 1954 року. Реабілітований і відновлений у членах КПРС в 1954 році.

У липні 1954 — січні 1957 р. — на пенсії у місті Москві. У січні 1957 — липні 1959 р. — заступник директора Державного інституту із проектування заводів енергетичної промисловості «Гіпроенергопром» у Москві.

З липня 1959 р. — на пенсії в місті Москві, де й помер у квітні 1983 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • Осипов Александр Васильевич // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)