Осички (Радомишльський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Осички
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Радомишльський
Рада/громада Осичківська сільська рада
Код КОАТУУ 1825087401
Основні дані
Населення 510
Площа 1,618 км²
Густота населення 315,2 осіб/км²
Поштовий індекс 12241
Телефонний код +380 4132
Географічні дані
Географічні координати 50°34′19″ пн. ш. 29°06′58″ сх. д. / 50.57194° пн. ш. 29.11611° сх. д. / 50.57194; 29.11611Координати: 50°34′19″ пн. ш. 29°06′58″ сх. д. / 50.57194° пн. ш. 29.11611° сх. д. / 50.57194; 29.11611
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Місцева влада
Адреса ради 12244, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с.Осички , тел. 7-42-35
Карта
Осички is located in Україна
Осички
Осички
Осички is located in Житомирська область
Осички
Осички

Осички́ — село в Україні, в Радомишльському районі Житомирської області. Населення становить 510 осіб.[1] До 1949 року — село Ляхова.


Історичні відомості[ред.ред. код]

  • 1784 рік — Ляхова має 150 жителів.[2]
  • 1834 рік — в сільці (по рос.дєрєвнє) Ляхова проживала шляхта, яка носила прізвища:
  • Зінєвичі,
  • Панькевичі,
  • Пількевичі,
  • Севруки (отрим. дворянство),
  • Тичини (отрим. дворянство),
  • Тишкевичі,
  • Черепанські (отрим. дворянство),
  • Чоповські,
  • Якубовські,
  • Ярмоліцькі
  • та інші.[3]
  • 1839 рік — сільце (по рос.дєрєвня) Ляхова до 1839 року зараховувалося до Борщівського приходу, а після до Заньківського приходу. У 1761 році, по благочестивій старанності Михайла Тршецяка, побудована (у Борщеві) Свято-Покровська дерев'яна церква і утворений особливий прихід. Після її старіння в 1804 році побудована нинішня. Возз'єднана до православ'я у 1839 році.[2]
  • 1864 рік — сільце (по рос.дєрєвня) Ляхова в 6-ти верстах від Занек, розташоване серед лісів. Належить Костянтину Івановичу Шарамовичу, що отримав його у спадок від батька. Землі — 671 десятина. Сільце населене здебільшого шляхтою.
                       Жителів чоловічої та жіночої статі: 
                       - православних — 328, 
                       - римських католиків — 25, 
                       - євреїв 5.[2]
  • 1857 рік — Ляхова знаходиться при ставку без назви. Православна громада приписана до приходів:
    • Заньковської Рожества Богородицької церкви. Число прихожан чоловічої та жіночої статі — 195. Прихожани племені білоруського, вихідці з Мінської губернії, дворяни.
    • Борщівської Покровської церкви. Число прихожан чоловічої та жіночої статі — 71. Прихожани племені малоросійського.[4]
  • 1887 рік — Ляхова лежить на півночі від Борщева, не має проточної води; а раніше існуючий ліс вирубаний для отримання орних полів, після того як поміщицькі землі були розпродані невеликим землевласникам. Селянська громада в сільці (деревнѣ) нараховує 42 рев.душі, має наділ викуплений за 1282 р. При допомозі «казны» 221 дес. з річ. пл. 164 р.08к. Всі ж колишні поміщицькі землі розкуплені, починаючи з 1868 по 1876 р. У поміщика Шарамовича 65 господарів, із яких тільки два дворянина, а 63 міщани різних міст і містечок. Кількість землі, що їм належить доходить до 1209 дес., в розмірі від 6 до 53 дес. на кожне окреме господарство.
                        Жителів чоловічої та жіночої статі: 
                        - провославні — 480, 
                        - римо-католики — 23, 
                        - євреї — 16. 

Зарахована до Потіївської волості.[5]

  • 1900 рік — Ляхова — сільце (деревня), Потіївської волості, Радомишльського повіту (уѣзда), Київської губернії. Сільце (дєрєвня) Ляхова (власницьке).
                        Має дворів — 30, 
                        жителів чоловічої та жіночої статі — 131 чол., 
                        з них 
                        - чоловіків — 63, 
                        - жінок — 68. 

Головне заняття жителів — землеробство. Відстань від повітового (уѣздного) города до сільця — 10 верст, від найближчих: залізничної станції «Житоміръ» — 50 верст, поштово-телеграфної «г. Радомысль», поштової (земської) «д. Облитки» — 7 верст. В сільці Ляхова нараховується землі 1250 десятин, з них належить: селянам — 226 десятин, іншим «сословиям» — 1033 десятини; система господарства — трипільна. Сельце має: 1 кузню та 1 запасний хлібний магазин, в якому на 1 січня 1900 р. було 42 чт. озимого і 21 чт. ярового хліба.[6]

  • початок ХХ століття — в дєрєвнє Ляхова проживали сім'ї, які носили прізвища: Барановські, Корзуни, Пількевичі, Старжинські, Таринські та інші.[7]
  • 1949 рік — село Ляхова перейменоване на село Осички.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Офіційний веб сайт Верховної Ради України. Облікова картка с. Коростилівка.
  2. а б в Л. И. Похилевич. Сказания о населенных местностях киевской губернии. Киев: Киево-Печерская лавра — 1864. — С.153-154.
  3. Чернецький Є. А. Історико-демографічний аналіз походження та розміщення шляхти на теренах Радомишльського повіту Київської губернії // Журнал Архіви України. — 2009. — № 6. — С.106–115.
  4. Списки населенных мест Киевской губ. по уездам, приходам, еврейским обществам со сведениями об их расположении и народонаселении : 1857. — 1857. — 573 л. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). — Текст печ., рукоп. Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д.78. С.272. 285.
  5. Л.Похилевич. Уѣзды Кіевскій и Радомысльскій. Кіев — 1887г. С.162.
  6. Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Кіевъ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900 р. С.ХLIII.
  7. Інтернет — obd-memorial.ru.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.