Оскар Кольберг
| Оскар Кольберг Oskar Kolberg | |
|---|---|
| пол. Oskar Kolberg | |
Оскар Кольберг | |
| Ім'я при народженні | пол. Oskar Henryk Kolberg |
| Народився | 22 лютого 1814 Пшисуха |
| Помер | 3 червня 1890 (76 років) Краків |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Громадянство | |
| Національність | поляк німецько-французького походження |
| Діяльність | етнограф, фольклорист, композитор |
| Alma mater | Варшавський Ліцей |
| Знання мов | польська[1][2] |
| Членство | Polskie Towarzystwo Tatrzanskied і Краківське наукове товариство[3] |
| Батько | Юліуш Кольберг[4] |
| Мати | Caroline Friederike Mercoeurd |
| Родичі | Юліуш Кольберг |
| Брати, сестри | Antoni Kolbergd і Wilhelm Kolbergd |
| Автограф | |
О́скар Генрик Ко́льберг (пол. Oskar Henryk Kolberg; 22 лютого 1814, Пшисуха, Варшавське герцогство — 3 червня 1890, Краків, Австро-Угорщина) — польський етнограф, фольклорист, композитор німецько-французького походження.
Оскар Кольберг народився в місті Пшисуха Опочинського повіту Герцогства Варшавського (нині Мазовецьке воєводство) в родині німця Юліуша Кольберга, відомого в Польщі топографа, геодезиста і перекладача, професора Варшавського університету, та француженки Фридерики (до шлюбу Меркер), уродженки Варшави. Серед знайомих родини були Самуїл Лінде, Ніколя Шопен (батько Фридерика Шопена) та Казімеж Бродзінський.
Після закінчення Варшавського ліцею (1830) продовжував музичні студії в Німеччині.
Під час перших подорожей до Литви і Білорусі (1836—1837) зацікавився народною культурою. Крім власних експедиційних матеріалів, користувався інформацією аматорів із різних регіонів (учителів, священиків, селян).
Першою фундаментальною працею Кольберга була «Pieśni ludu krakowskiego» (1840), згодом — кілька видань «Pieśni ludu polskiego».
Збирання етнографічних і фольклористичних матеріалів Кольберг провадив паралельно з музичною діяльністю. Так, він був автором багатьох музичних, зокрема оперних, творів.
На зламі 1850—60-х років і 1880 року досліджував з етнографічної точки зору західноукраїнські землі: «Русь Червону», Волинь, Полісся, Поділля, Покуття, Холмщину, Буковину, Лемківщину.
Кольберг був членом багатьох наукових товариств, зокрема Російського географічного (1865), Педагогічного товариства у Львові (1869), Товариства антропології та етнографії в Москві (1889).
Помер 3 червня 1890 року в Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.
Найважливішими працями Кольберга є 40-томний «Lud. Jego zwyczaje, sposób życia, mowa i t.d.», 10-томні «Obrazy etnograficzny», з яких 8 томів присвячено Україні: «Pokucie», «Chełmskie» (1890—91, т. 1—2) і видані посмертно «Przemyskie» (1891) і «WołyЅ» (1905).

Праці, видані польською (по 1945 рік). Курсивом позначено підготовлені/упорядковані вченим роботи[5]:
- Pieśni ludu polskiego — t. 1 Suplement do t.1 — t. 70
- Sandomierskie — t. 2; Suplement do t.2 — t. 71
- Kujawy — t. 3, 4; suplement do t.3-4 — t. 72
- Krakowskie — t. 5 — 8; Suplement do t.5-8 cz. I — t. 73
- Poznańskie — t. 9 — 15; Suplement do t.9-15 — t. 74
- Lubelskie — t. 16, 17; Suplement do t.16-17 — t. 75
- Kieleckie — t. 18, 19; Suplement do t.18-19 — t. 76
- Radomskie — t. 20, 21; suplement do t.20-21 cz. I — t. 77
- Łęczyckie t. 22; Suplement do t.22 — t. 78
- Kaliskie — t. 23; suplement do t.23 — t. 79
- Mazowsze — t.24 — 28, 41,42, suplement do t.24—28 — t. 80
- Покуття — т. 29 — 33, suplement do t.29—32 — t. 81
- Холмське ч. II, т. 34; suplement do t.33—34. — t. 82
- Перемиське, т. 35; suplement do t.35. — t. 83
- Волинь — т. 36; suplement do t.36. — t. 84
- Miscellanea — t. 37. — 38
- Pomorze — t. 39
- Mazury Pruskie — t. 40
- Śląsk — t. 43
- Góry i Podgórze — t. 44, 45
- Kaliskie i Sieradzkie — t. 46
- Поділля — т. 47
- Tarnowskie-Rzeszowskie — t. 48
- Sanockie-Krośnieńskie — t. 49 — 51
- Білорусь-Полісся, т. 52
- Litwa — t. 53
- Ruś Karpacka t. 54, 55
- Ruś Czerwona (Червона Русь, Cz. 1, 2), т. 56, 57
- Materiały do etnografii Słowian wschodnich — t. 58
- Materiały do etnografii Słowian zachodnich i południowych cz.I Łużyce t. 59/I
- Materiały do etnografii Słowian zachodnich i południowych cz.II Czechy, Słowacja — t. 59/II
- Materiały do etnografii Słowian zachodnich i południowych cz.III Słowiańszczyzna południowa — t. 59/III
- Przysłowia — t. 60
- Pisma muzyczne — t. 61-62
- Studia, rozprawy i artykuły t. 63
- Korespondencja Oskara Kolberga — t. 64 — 66
- Pieśni i melodie ludowe w opracowaniu fortepianowym — t. 67
- Kompozycje wokalno-instrumentalne — t. 68
- Kompozycje fortepianowe — t. 69
- Biografia Oskara Kolberga — t. 85
- Indeksy — t. 86
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/kolberg-henryk-oskar/
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ http://www.oskarkolberg.pl/tom1.html [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.] Instytut im. Oskara Kolberga
- Наулко В. І. Кольберг Оскар // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 466. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Оскар Кольберґ і його збірник «Покуття»: моногр. / Ірина Збир. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2014. — 270 с.
- Bystron J. Bibliografia etnografii polskiej. — Kraków, 1919. (пол.)
- Słownik folkloru polskiego / Pod red. Juliana Krzyżanowskiego. — Warszawa, 1965. — 487 s. (пол.)
- Кольберг Оскар Генрик // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2008. — С. 507.
- Кольберґ Оскар // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 567—692. — 1000 екз.
