Оскіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскіл
Оскіл поблизу села Кругляківки, Харківська область
51°36′ пн. ш. 37°13′ сх. д. / 51.600° пн. ш. 37.217° сх. д. / 51.600; 37.217
Витік Тимський район
Курської області
Росія Росія
• координати 51°36′ пн. ш. 37°13′ сх. д. / 51.600° пн. ш. 37.217° сх. д. / 51.600; 37.217
Гирло Сіверський Донець
• координати 49°05′59″ пн. ш. 37°24′31″ сх. д. / 49.09972222224977401° пн. ш. 37.408611111138775° сх. д. / 49.09972222224977401; 37.408611111138775
Басейн басейн Дону
Країни: Росія Росія
Україна Україна
Харківська область
Регіон Харківська область
Довжина 478 км
Площа басейну: 14 800 км²
Середньорічний стік 43,1 м³/сек
Притоки: Rogozetsd, Kamyshenkad, Stuzhenyokd, Gerasimd, Біленька, Валуй, Golovisched, Gryaznovkad, Dorozhnayad, Козинка, Kotlad, Okunevsky Yard, Ol'shankad, Orlikd, Oskoletsd, Убля, Ураєваd, Уразова, Kholokd, Chufichkad, Yar Borovkovd і Khalan'd
Водойми в руслі Оскільське водосховище і Starooskol Reservoird
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Оскі́л — річка в Росії та Україні, ліва притока Сіверського Донця (басейн Азовського моря).

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Довжина річки становить 478 км, в межах Харківської області — 178 км. Площа водозбірного басейну — 14800 км², в межах Харківської області — 5511 км².

Джерело річки розташоване 51°36′ пн. ш. 37°13′ сх. д. / 51.600° пн. ш. 37.217° сх. д. / 51.600; 37.217 в Тимському районі Курської області[1], в межах Середньоросійської височини. Тече переважно з півночі на південь, землями

Характеристика сточища[ред. | ред. код]

Залізничний міст перед р. Оскіл. Смт Куп'янськ-Вузловий, Харківська область

Поверхня басейну Оскола поступово знижується з півночі на південь приблизно від 270 до 170 м. Вона сильно порізана долинами приток, балками і ярами. Глибина ерозії у верхній частині досягає 100—200 м, а в нижній зменшується до 50—100 м. Густота яружно-балочної мережі становить 0,75—1,0 км/км². Тут переважають чорноземи звичайні, середньогумусні, менш розповсюджені чорноземи опідзолені, солонцюваті, піщані, заплавно-лугові та інші ґрунти. Рослинні ландшафти степові. В минулому тут існували ковильно-різнотравні степи, які потім були розорені. Невеликі ділянки покривають широколистні і соснові ліси та заплавні луки. Протікає в чорноземному поясі, серед оброблених полів. Листяні ліси збереглися лише окремими острівцями.

Долина річки Оскіл розроблена відносно добре. Вона порівняно пряма, схили асиметричні — правий крутіший, перерізаний ярами, лівий — пологий, терасований. Глибина долини досягає 125 м, ширина 4—9 км. Заплава двостороння, ширина її становить 1—3 км, біля села Оскіл (Ізюмський район) ширина заплави звужується до 250 м, а біля села Піски-Радьківські (Ізюмський район) розширюється до 3,5 км. Заплавні землі зайняті луками, торф'яниками, старицями, на окремих ділянках — заплавні ліси.

Гідрологічна характеристика русла[ред. | ред. код]

Русло річки досить звивисте та нерідко розділяється на ряд рукавів. У зв'язку з помірною течією воно сильно заросло водолюбною рослинністю, а прируслова частина заплави — очеретом та лозою. Ширина русла коливається від 10 до 40 м, іноді сягаючи 300 м. Дно нерівне з коливанням глибин від 0,4 м на перекатах до 10 м на плесах.

Дно дуже нерівне — глибокі плеса змінюються перекатами. Глибина плесів досягає 2,5—3 м, на перекатах зменшується до 0,4 м. В деяких місцях Оскіл влітку пересихає. Оскільки середній ухил водної поверхні річки незначний (0,29 ‰), то переважаюча швидкість течії невелика і становить близько 0,2 м/с, іноді на перекатах до 1,2 м/с[2]. Витрата води за 10 км від гирла становить 43,1 м³/с[3].

Похил річки 0,29 м/км.[4]. Живлення переважно снігове. Повінь з кінця березня до початку травня. Замерзає в листопаді — на початку грудня, скресає в березні — на початку квітня. Середня товщина криги 0,45 м[2].

Режим річки[ред. | ред. код]

Основним джерелом живлення Осколу є атмосферні (особливо снігові) опади. Важливу роль відіграє і підземне живлення, здебільшого за рахунок вод крейдяної товщі. В період весняного сніготанення в кінці лютого — початку березня потоки води направляються до основного русла, внаслідок чого рівень води в ньому протягом 15—20 діб підвищується. Пік весняної повені звичайно досягає висоти 0,2—2,5 м над середньомеженним рівнем. Потім рівень знижується, звільняється від води заплава річки та встановлюється літньо-осіння межень, яку інколи порушують зливові паводки. Найзначніше обміління річки відбувається в липні-вересні, потім осінні дощі трохи підвищують рівень, після чого він знову знижується взимку (в грудні-січні). Середньорічна витрата води біля м. Куп'янська становить 38,2 м³/с, модуль стоку 3,01 л/с з 1 км², найбільша витрата 1900 м³/с. Середня річна витрата біля с. Червоний Оскіл 40,1 м³/с, максимальна 2400 м³/с. По сезонам річний стік розподіляється приблизно так: весна — 60 %, літо-осінь — 30 %, зима — 10 %. Твердий стік найзначніший у період весняних повеней, коли струмки приносять багато змивного ґрунту. Річка замерзає в грудні. Льодостав триває 2,5—3 місяця. Інколи його порушують зимові відлиги. Товщина криги звичайно дорівнює 0,4—0,5 м, а в суворіші зими — до 0,7—0,8 м. Скресання річки найчастіше відбувається в березні, рідше — в січні та квітні.

Якість води[ред. | ред. код]

Стан якості води у створі річці на кордоні з Росією відповідає вимогам санітарних норм, вміст основних забруднювальних речовин у межах норми, кисневий режим задовільний, клас якості води — 3 «помірно-забруднена». Якість води нижче м. Куп'янська не відповідає вимогам СанПіН з БСК5 та ХСК, що пов'язане з впливом господарчо-побутових та промислових вод Куп'янської промислової зони. Завдяки тому, що інші показники в межах норми, клас якості річки зберігається на рівні 3 «помірно-забруднена».

Водокористання[ред. | ред. код]

Воду річки Оскіл використовуються для виробничих потреб промислових підприємств, таких як Куп'янський цукровий завод та Куп'янський ливарний завод, а також для зрошення та сільгоспводопостачання.

Річка Оскіл, разом з побудованим у 19571959 роках Оскільським водосховищем, входить до складу водної системи каналу Сіверський Донець — Донбас. У літній час спуск води з Оскільського водосховища синхронізується з водозабором каналу. В греблі водосховища працює Оскільська ГЕС.

В заплавах річок Верхня Дворічна і Нижня Дворічна (Куп'янський район) на загальній площі 2,0 тис. га проведені меліоративні заходи — побудовані осушувальні системи для регулювання водно-повітряного режиму. При проведенні меліоративних робіт русла річок були вирівняні, заглиблені і розширені.

Притоки[ред. | ред. код]

У межах Харківської області річка Оскіл приймає багато приток. Більшими з них є: Верхня Дворічна (31 км), Нижня Дворічна (45 км), Гнилиця (10 км), Куп'янка (17 км), Осинівка (Сенек) (20 км), Піщана (16 км), Синиха (19 км), Лозова (12 км), Борова (18 км), Бахтин (21 км).

Долини цих річок у верхній і середній течії набувають асиметрію схилів. Заплави двосторонні, завширшки 150—600 м, інколи до 1 км.

Об'єкти на річці Оскіл[ред. | ред. код]

Держава Область Відст. від гирла, км Відст. від витоку, км Назва Тип Примітки
Росія Росія Курська 436 0 витік Тимський район
Росія Росія Бєлгородська 390 46 Старий Оскіл місто ← середньорічна витрата 6,94 м³/с
Росія Росія Бєлгородська 335 101 Чернянка селище міськ. типу
Росія Росія Бєлгородська 310 126 Новий Оскіл місто ← середньорічна витрата 24,5 м³/с
Росія Росія Бєлгородська Волоконовка селище міського типу
Росія Росія Бєлгородська Валуй ліва притока
Росія Росія Бєлгородська 177 259 Уразова ліва притока довжина 45 км, сточище 855 км²
Росія Росія Бєлгородська 177 259 Уразове селище міського типу
Україна Україна Харківська 154 282 Яр Кам'яний ліва притока довжина 17 км, сточище 80 км²
Україна Україна Харківська 140 296 річка Колодна ліва притока довжина 15 км, сточище 76 км²
Україна Україна Харківська 136 300 річка Тавільжанка ліва притока довжина 17 км, сточище 62 км²
Україна Україна Харківська 134 302 Верхня Дворічна права притока довжина 32 км, сточище 380 км²
Україна Україна Харківська 134 302 Дворічна селище міського типу ← середньорічна витрата 24,5 м³/с
Україна Україна Харківська 133 303 Нижня Дворічна права притока довжина 33 км, сточище 373 км²
Україна Україна Харківська 117 319 Гнилиця ліва притока довжина 10 км, сточище 148 км²
Україна Україна Харківська 110 326 Куп'янськ місто ← середньорічна витрата 38,4 м³/с
Україна Україна Харківська 108 328 Куп'янка права притока довжина 17 км, сточище 110 км²
Україна Україна Харківська 100 336 Куп'янськ-Вузловий селище міського типу
Україна Україна Харківська 98 338 Осинова (Сенек) права притока довжина 20 км, сточище 191 км²
Україна Україна Харківська 95 341 початок Оскільського водосховища,
Україна Україна Харківська 84 352 Піщана ліва притока довжина 16 км, сточище 144 км²
Україна Україна Харківська 76 360 Синиха права притока довжина 20 км, сточище 251 км²
Україна Україна Харківська 74 362 Лозова ліва притока довжина 12 км, сточище 61 км²
Україна Україна Харківська 62 374 річка Балка Лиманська ліва притока довжина 17 км, сточище 107 км²
Україна Україна Харківська 54 382 Борова ліва притока довжина 18 км, сточище 99 км²
Україна Україна Харківська 54 382 Борова селище міського типу
Україна Україна Харківська 50 386 Горохуватка права притока довжина 17 км, сточище 83 км²
Україна Україна Харківська 40 396 Солона ліва притока довжина 13 км, сточище 134 км²
Україна Україна Харківська 11 425 кінець Оскільського водосховища,
Україна Україна Харківська 10 426 Оскіл село ← середньорічна витрата 43,1 м³/с
Україна Україна Харківська 9 427 Бахтин права притока довжина 21 км, сточище 110 км²
Україна Україна Харківська 0 436 гирло за 580 км від гирла річки Сіверський Донець

¹ Дані по малим річкам вказані за —[4], середньорічні витрати в різних точках за —[3].

В культурі[ред. | ред. код]

Остап Вишня описує річку Оскіл у своєму оповіданні «Сом».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гидрографический справочник по бассейнам рек СССР, Объединенное научно-техническое издательство, Москва-Ленинград, 1936. (рос.)
  2. а б Демченко М. А. Гидрография Харьковской области. Материалы Харьковского отдела Географического общества Украины. Выпуск VIII. Харьковская область. Природа и хозяйство. Издательство Харьковского Государственного Университета, Харьков, 1971. (рос.)
  3. а б Ресурсы поверхностных вод СССР. Том 6. Выпуск 3. Бассейн Северского Донца, Ленинград, 1967. (рос.)
  4. а б Каталог річок України, Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1957. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]