Оскільське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскільське водосховище
Оскільське водосховище
Вид на Оскільське водосховище
Вид на Оскільське водосховище
49°21′ пн. ш. 37°32′ сх. д. / 49.350° пн. ш. 37.533° сх. д. / 49.350; 37.533
Розташування
Країна  Україна[1]
Регіон Україна[1]
Розташування Харківська область, Ізюмський і Куп'янський райони
Прибережні країни Україна
Геологічні дані
Тип руслове водосховище
Розміри
Площа поверхні 122,6 км²
Висота 72,5  м
Глибина середня 3,8  м
Глибина макс. 19  м
Довжина 84 км
Ширина 4,0 км
Об'єм 0,474 км³
Вода
Басейн
Вливаються Оскіл
Витікають Оскіл
Площа басейну 14700 км²
Країни басейну Україна
Інше
Geonames 704366
Оскільське водосховище. Карта розташування: Україна
Оскільське водосховище
Оскільське водосховище (Україна)
Мапа
CMNS: Оскільське водосховище у Вікісховищі

Оскі́льське водосховище[2] — велике руслове водосховище на річці Оскіл, що існувало в Харківській області у 1957-2022 роках.

Оскільське водосховище мало об'єм 474,3 млн куб. метрів, площу 122,6 кв. кілометрів. Його довжина 84,6 км, середня ширина 1,6 км, максимальна ширина 4,0 км. Водосховище розташовувалося в Ізюмському і Куп'янському районах Харківської області. На західному березі водосховища знаходився райцентр Харківської області, селище міського типу Борова. Гребля водосховища довжиною 1025 метрів розташована у селі Оскіл. На водосховищі працювала Оскільська ГЕС.

Колишня назва — Червонооскі́льське водосховище.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво водосховища почалося в 1957 році. 6 грудня 1957 року було завершено будівництво греблі водосховища у селі Оскіл за 10 км від гирла річки Оскіл. Наповнення водосховища почалося в березні 1958 року і тривало до весняного водопілля 1959 року. Хоча водосховище використовується для потреб районів, через які воно проходить, і роботи Оскільської ГЕС, основне призначення водосховища було наповнення каналу Сіверський Донець — Донбас в літню пору року. Цей канал був побудований до 1959 року для постачання Донбасу прісною водою. У літню пору канал споживає води більше, ніж звичайна течія усього Сіверського Дінця в посушливі роки, тому для рівномірності витрат води Оскільське водосховище зберігало воду весняного водопілля для живлення каналу. Спуск води з Оскільського водосховища синхронізується з роботою каналу. До 1982 року було завершено першу чергу каналу Дніпро — Донбас, який наповнює Сіверський Донець водою Дніпра. Після цього роль Оскільського водосховища зменшилася, однак воно і надалі входило до гідравлічних систем каналу Сіверський Донець — Донбас та синхронізувало свій спуск з роботою каналу.

Під час російського вторгнення орієнтовно 2 квітня оскільський гідровузол було підірвано.[3]

Основні параметри водосховища[ред. | ред. код]

  • нормальний підпірний рівень — 72,5 м;
  • форсований підпірний рівень — 74,8 м;
  • рівень мертвого об'єму — 65,5 м;
  • повний об'єм — 435,1 млн м³;
  • корисний об'єм — 409,0 млн м³;
  • площа дзеркала — 12300 га;
  • довжина — 139 км;
  • середня ширина — 0,88 км;
  • максимальні ширина — 0,50 км;
  • середня глибина — 3,88 м;
  • максимальна глибина — 10,50 м.

Основні гідрологічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Площа водозбірного басейну — 14700 км²;
  • Річний об'єм стоку 50 % забезпеченості — 1210 млн м³;
  • Паводковий стік 50 % забезпеченості — 650 млн м³;
  • Максимальні витрати води 1 % забезпеченості — 2600 м³/с.

Склад гідротехнічних споруд[ред. | ред. код]

  • Лівобережна земляна намивна гребля довжиною 570 м, висотою — 20 м, шириною — 10 м, закладення верхового укосу — 1:4, низового — 1:2,5;
  • Правобережна земляна намивна гребля довжиною 360 м, висотою — 11 м, шириною — 10 м, закладення верзового укосу — 1:5, низового — 1:3;
  • Водозливна бетонна гребля із п'яти прольотів шириною кожного по 12 м, обладнані плоскими колісними затворами висотою 9,25 м;
  • Будівля ГЕС шириною 18,5 м, із двох гідроагрегатів встановлені потужністю — 3,14 МВт.

Використання водосховища[ред. | ред. код]

Оскільське водосховище використовувалося для господарсько-питного та технічного водопостачання Донбасу, зрошення і сільськогосподарського водопостачання, обводнення річок, гідроенергетики, а також, рибного господарства. Так, наприклад, на початку листопада 2021 року до водосховища було випущено 28,8 тис. екземплярів дволіток риби, загальною вагою 3,2 тонни. При цьому, «вселення водних біоресурсів відбулося за рахунок коштів користувача — спеціального товарного рибного господарства, що здійснює рибогосподарську діяльність на Оскільському водосховищі», — про це було повідомлено у Держрибагентстві України[4].

Затоплені поселення[ред. | ред. код]

Серед затоплених сіл були: Павликівка, Радьківка та інші. Ряд сіл було перенесено із зони затоплення зі збереженням старих назв — Комарівка, Гороховатка та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 1151-р «Про перейменування Червонооскільського водосховища»
  3. ↑ Більше води. Як Сіверський Донець вдалося зробити неприступною перепоною. texty.org.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2022.
  4. ↑ Оскільське водосховище зарибили понад 3 тоннами молоді риби. 03.11.2021, 20:36

Література[ред. | ред. код]

  • Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
  • Вишневський В. І., Гідрологічні характеристики річок України, «Ніка-Центр», Київ, 2001.
  • Правила експлуатації Червонооскільського водосховища, Укргідропроект, 1980.
  • Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідниковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. К.: Ніка-Центр, 2001. 392 с.
  • Проведение работ по инвентаризации рек и водоёмов Харьковской области с разработкой особого порядка изъятия земель водного фонда из сельскохозяйственного оборота, УкрНИИЭП, Харьков, 1999. 389 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оскільське_водосховище&oldid=39667846