Основи есперанто (книга)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Основи есперанто»
Fundamento de esperanto edistudio.jpg
Автор Людвік Заменгоф
Мова есперанто, французька, англійська, німецька, російська і польська
Тема есперанто[1]

Основи есперанто (книга) (Fundamento de Esperanto; англ .: Foundation of Esperanto) — книга 1905 року Л. Л. Заменгофа, в якій автор пояснює основні граматичні правила та словниковий запас, що складають основу побудованої мови есперанто. 9 серпня 1905 року Булоньською декларацією на першому Всесвітньому конгресі есперанто було зроблено єдине обов'язкове авторство над мовою. Значна частина книги — це відтворення вмісту з попередніх робіт Заменгофа, зокрема Unua Libro.

Зміст[ред. | ред. код]

«Основи есперанто» складається з чотирьох частин: передмови, граматичного розділу, збірника вправ та словника. За винятком передмови, майже все у книзі походить безпосередньо з попередніх робіт Заменгофа, насамперед Unua Libro.. Однак есперанто зазнав незначної зміни в 1888 році в Альдоно аль-ла-Дуа-Лібро, в якій Заменгоф змінив закінчення часових корелятивів (коли, тоді, завжди, іноді, ніколи) з -ian на -iam, тому цей посібник есперанто дещо відрізняється від Unua Libro.[2]

Граматичні та словникові розділи Основ складаються п'ятьма національними мовами: французькою, англійською, німецькою, російською та польською .

Булонська декларація[ред. | ред. код]

Основа есперанто було офіційним джерелом есперанто в четвертій статті Булонської декларації на першому Всесвітньому конгресі есперанто в Булонь-сюр-Мер, Франція :

Єдиною основою мовної прив'язки есперанто для всіх есперантистів, яку ніхто не має права змінювати, є невеличка робота Фонду есперанто. Якщо хтось відхиляється від правил і моделей, наведених у згаданій роботі, він ніколи не може виправдатись словами «таким чином бажає або радить автор есперанто». Кожен есперантист має право висловити будь-яку ідею, яка не може бути зручно висловлена ​​матеріалом Фонду есперанто таким чином, який він вважає найбільш правильним, як це робиться будь-якою іншою мовою. Однак для єдності мови для всіх есперантистів рекомендується якомога більше наслідувати стиль, який зустрічається у роботах творця есперанто, який найбільше працював для есперанто та в ньому і найкраще знає його дух.

Рівними до Основ есперанто є Oficialaj Aldonoj (Офіційні доповнення). На сьогоднішній день було дев'ять офіційних доповнень. У передмові Fundamento зазначено:

Через деякий час, коли багато нових слів повністю стабілізуються, якась авторитетна установа внесе їх до офіційного словника, як «Доповнення до Fundamento».

Ця авторитетна установа — Академія есперанто.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]