Основний бойовий танк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Основний бойовий танк Т-84 Збройних сил України

Основний бойовий танк, ОБТ (англ. main battle tank, MBT) — танк багатоцільового призначення, що суміщає високу вогневу потужність, захист і рухливість. В цьому типі танків поєднується рухливість і пристосованість до масового виробництва середніх танків з високим рівнем захисту і вогневою потужністю важких танків.

Історична довідка[ред. | ред. код]

Після Другої світової війни з накопиченням досвіду і новими конструкторськими розробками різниця між важким танком та середнім почала дуже швидко зменшуватись. Практично в 60-х роках попередній поділ втратив сенс. Відбувається перехід до другого післявоєнного покоління танків, при якому зникає важкий і середній танки замінюються на основний бойовий танк.

Ці танки стають основою збройних сил більшості технічно-розвинутих країн світу.

Існує доволі різноманітний арсенал методів для обґрунтування оперативних вимог до спроможностей бойових танків майбутнього. Серед них, наприклад, оригінальним став проект, започаткований TARDEC (США) щодо ідентифікації критичних вимог до основного бойового танку НАТО (Main Battle Tank, MBT), здатного протистояти загрозам на європейському театрі бойових дій.[1]

Основна бойова система (Франція-Німеччина)[ред. | ред. код]

В квітні 2020 року Німеччина та Франція підписали дві угоди про початок розробки нової основної бойової системи (MGCS) призначеної для заміни танків Leopard 2 та Leclerc у 2030-х роках[2].

Міністр оборони Німеччини Аннеґрет Крамп-Карренбауер та її французька колега Флоренс Парлі підписали рамкові та імплементаційні угоди щодо створення франко-німецької основної бойової системи наземного бою (англ. Main Ground Combat System — MGCS)[2].

Фінансове навантаження на країну становить приблизно 75 млн євро на 18-місячне дослідження архітектури системи (System Architecture Definition Study (SADS) Part 1). Кінцевою метою якого є створення нового сучасного бойового танка та поставки перших машин до 2035 року, коли основні танки (Leopard 2 та Leclerc) будуть виведені з експлуатації[2].

Німеччину представлятимуть Rheinmetall та Krauss-Maffei Wegmann (KMW) від імені французької сторони робочу команду сформує Nexter. До 2024 року триватиме фаза демонстрації технологій — визначення архітектури системи та та створення «демонстраторів технологічних систем» (англ. technology system demonstrators — GSDs)[2].

У період з 2024 по 2027 рік — створення прототипу, перевірка всіх компонентів на продуктивність та сумісність, що послужить основою для початку серійного виробництва, яке планується на 2028 рік, ймовірно, перша буде тестова партія, що перевірятиметься органами закупівель та військами на відповідність встановленим вимогам та заявленим характеристикам[2].

Перша серійна машина має бути поставлена в 2035 році. Після надходження танків, навчання екіпажів та технічнного персоналу, початкова експлуатаційна готовність має бути досягнута в 2040 р[2].

Виробництво[ред. | ред. код]

Станом на вересень 2018 року в Україні уже було два підприємства, які опанували виробництво танкових гармат калібру 120- і 125 мм. Було налагоджене виробництво критичних складових танкових двигунів 5ТДФ[3].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Основні бойові танки відіграли важливу роль у російсько-українській війні, що розпочалась у 2014 році. Зокрема, в період з 2014 по 2018-й рік до Збройних Сил України на комплектацію додатково сформованих танкових підрозділів, включаючи танкову бригаду Корпусу резерву, було додатково поставлено понад 500 танків. Танкові роти у бригадах Десантно-штурмових військ ЗС України почали формувати у 2015 році (тоді — Високомобільні десантні війська), їх озброєння тривало до 2017 року[4].

Головні тактико-технічні характеристики сучасних основних бойових танків[ред. | ред. код]

Тактико-технічні характеристики сучасних основних бойових танків
Бойова маса (загальна вага танка в бойовому стані) в тоннах Максимальна швидкість (по шосе) в кілометрах на годину
Довжина (загальна довжина танка з гарматою вперед) в міліметрах Запас ходу по шосе (без встановлення додаткових баків) в кілометрах
Ширина (від гусениці до гусениці, без бортових екранів) в міліметрах Кількість пострілів з основної гармати
Висота (по даху башти) в міліметрах Калібр основної гармати в міліметрах
Потужність силової установки (двигуна) танка в кінській силі На озброєнні Рік прийняття на озброєння першої моделі
Питома потужність (відношення потужності до маси танка) Активний захист Відсутність чи наявність систем активного захисту (APS)
Екіпаж танка (чоловік) Динамічний захист Відсутність чи наявність систем динамічного захисту (ERA,NxRA,SLERA)



Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Слюсар, В.І. (2018). Методологія ідентифікації критичних вимог до ОВТ.. Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ. с. C. 53 – 56. doi:10.13140/RG.2.2.36335.69281. 
  2. а б в г д е ФРН і Франція підписали угоди на створення нового танку. Ukrainian Military Pages. 2020-04-29. 
  3. Про перспективи розвитку й модернізації бронетехніки. Ukrainian Military Pages. 2018-09-22. 
  4. До ЗСУ поставлено понад 500 танків з початку російської агресії. Український мілітарний портал. 2018-09-11. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]