Основний стан квантовомеханічної системи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Основним станом квантовомеханічної системи називається стаціонарний стан із найменшою енергією.

У квантовій механіці спектр гамільтоніана, тобто спектр можливих значень енергії, завжди обмежений знизу, тож серед його власних значень завжди знаходиться найменше.

Властивості[ред.ред. код]

Стан із найменшим значенням енергії невироджений.

В одновимірному випадку хвильова функція основного стану не має нулів.

Середнє значення енергії, вирахуване на будь-якій іншій хвильовій функції завжди більше за енергію основного стану.

Інше[ред.ред. код]

Основний стан заведено позначати кет-вектором  |0\rangle .

Інші стани з більшою енергією називають збудженими станами.

Основний стан квантовомеханічної системи має велике значення тому, що багато систем, наприклад вільні атоми, молекули, внаслідок взаємодії з іншими системами, наприклад із електромагнітними коливаннями (випромінюючи надлишок енергії), приходять до основного стану.

Джерела[ред.ред. код]

  • І. Р. Юхновський (2002). Основи квантової механіки. Київ: Либідь.