Особняк Згорської

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Особняк Згорської

Київ Будинок житловий (пам'ятка знесена для будівництва посольства) Мельникова вул., 51.JPG

50°27′56″ пн. ш. 30°28′31″ сх. д. / 50.46558333336077595° пн. ш. 30.47533333336077987° сх. д. / 50.46558333336077595; 30.47533333336077987Координати: 50°27′56″ пн. ш. 30°28′31″ сх. д. / 50.46558333336077595° пн. ш. 30.47533333336077987° сх. д. / 50.46558333336077595; 30.47533333336077987
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Шевченківський район
Тип будівля
Тип будівлі флігель
Стиль Модерн
Дата будівництва початок XX ст.
Стан знесений
CMNS: Особняк Згорської у Вікісховищі

Особняк Згорської — будинок у Києві, щойно виявлена пам'ятка архітектури. Був зведений на початку XX століття і знесений у 2011 році. Розташовувався у Шевченківському районі, за адресою вулиця Юрія Іллєнка, 51.

Історія[ред. | ред. код]

Первісно будинок був флігелем садиби, яка належала дворянці Олені Згорській. За твердженням києвознавця Михайла Кальницького, він був зведений на початку XX століття[1]. Двоповерховий флігель, оздоблений у стилі модерн, розміщувався у глибині ділянки, а на червону лінію вулиці виходив старіший одноповерховий чільний будинок, знесений у липні 1979 року.

Знесення[ред. | ред. код]

30 жовтня 2008 року[2] Київрада вирішила віддати ділянку на розі вулиць Юрія Іллєнка (тоді — Мельникова) та Довнара-Запольського посольству Казахстану для будівництва адміністративної будівлі, в якій би розташовувалися резиденція Посла Казахстану та торгово-економічна місія[1].

На початку квітня 2011 року будинок знесли[1][3], хоча, за твердженням тодішнього головного архітектора Києва Сергій Целовальника, забудовник (львівська компанія «Інтергал-Буд») мала зберегти фасад старого будинку і вбудувати його в новий. Також Сергій Целовальник стверджував, що у міськради були заперечення щодо проекту новобудови, які замовник будівництва мав виправити, тому міськрада не давала дозволу на будівництво[1][3]. Головне управління охорони культурної спадщини заявило, що знесений будинок з 2008 року перебував на державному обліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, і що з управлінням ніхто не погоджував ані знесення пам'ятки, ані будівництво нової будівлі на її місці[3].

Знесення будинку Згорської засудив архітектор Георгій Духовичний[1]:

« Це була цінна будівля. Раніше ця місцевість не входила в межі Києва і багаті люди будували тут особняки в стилі арт-нуво. Мабуть, це була остання споруда, яка вціліла в цьому районі, всі інші вже там знесені. Тепер немає і її. «

Заступник прокурора Києва у вересні 2011 року подав протест щодо рішення Київради передати забудовнику земельну ділянку, на якій стояв особняк, проте Київрада відхилила цей протест, зазначивши, що «нежилий будинок на вул. Мельникова, 51 не занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», а відтак не є об'єктом культурної спадщини[4].

У 2017 році компанія-забудовник «Інтергал-Буд» звела на місці зруйнованого особняка Згорської 24-поверховий житловий комплекс «Лук'янівський»[5].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Особняк Згорської побіжно згадується у книзі Богдана Образа «Київ — Париж (У пошуках застиглого часу)»[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Марина Петик (6 квітня 2011 року). Вместо старинного особняка на Лукьяновке будут строить высотку. www.segodnya.ua. Сегодня. Процитовано 19 квітня 2019 року.  (рос.)
  2. Рішення Київської міської ради 30.10.2008 N 576/576 «Про деякі питання будівництва адміністративної будівлі з приміщеннями Резиденції Посла, Торгово-економічної місії Республіки Казахстан в Україні та підземним паркінгом на вул. Мельникова, 51 у Шевченківському районі». Процитовано 19 квітня 2019 року. 
  3. а б в Марина Борисполець, Олександр Соловей (1 квітня 2011 року). У Києві знесли пам'ятник архітектури - будинок на вул. Мельникова. ntn.ua. НТН. Процитовано 19 квітня 2019 року. 
  4. Рішення Київської міської ради №112/7449 від 16 лютого 2012 року «Про розгляд протесту заступника прокурора міста Києва від 28.09.2011 № 07/2-761-вих-11 на рішення Київської міської ради від 30.10.2008 № 576/576». www.kreschatic.kiev.ua. Хрещатик. Процитовано 19 квітня 2019 року. 
  5. ЖК «Лук'янівський». intergal-bud.com.ua. Інтергал-Буд. Процитовано 19 квітня 2019 року. 
  6. Київ – Париж (У пошуках застиглого часу): Роман. Процитовано 19 квітня 2019 року. 

Посилання[ред. | ред. код]