Особове ім'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Особове ім'я — вид антропоніма, який надається людині при народженні. В майбутньому доросла людина має можливість його змінити.

Функція[ред.ред. код]

Особове ім'я має функцію індивідуалізації, тобто називає (ідентифікує) людину. Будь-яке ім'я фактично може позначати не одну людину. Повторюваність імен пов'язана з певною обмеженістю їхньої кількості. Індивідуалізаційну функцію воно виконує лише в кожному конкретному випадку.

Історія[ред.ред. код]

Особове ім'я має глибоку історію. Невідомо, коли й як, на якому ступені розвитку суспільствава й мови воно виникло. В усі історично відомі періоди людського суспільства існувало особове ім'я його членів.

Семантика[ред.ред. код]

Семантика імен майже не залежить від характеру мови. Так, чоловічі імена, що означають силу, сміливість, владу, є звичайними в більшості народів світу; семантичні особливості імен кожного етносу пояснюються умовами життя, що складалися історично. Імена людей, що з'являлися в різні періоди історії народу, відбивають стан його в кожний історичний проміжок часу: рівень культури, становище у суспільстві, релігію, світосприйняття.

Українські імена[ред.ред. код]

Докладніше: Українські імена

Українські особові імена за своїм походженням поділяються на слов'янські (імена язичницькі) та запозичені (імена християнські). Традиційно вони мають певні граматичні форми для чоловічих і жіночих імен.

Джерела[ред.ред. код]

  • Белецкий А. А. Лексикология и теория языкознания (Ономастика). К., 1972;
  • Левченко С. П., Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Словник власних імен людей. К., 1976;
  • Чучка П. П. Розвиток імен і прізвищ. В кн.: ІУМ. Лексика і фразеологія. К., 1983.