Осока бліда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осока бліда
Carex pallescens.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Підродина: Cyperoideae
Триба: Cariceae
Рід: Осока (Carex)
Вид: Осока бліда
Біноміальна назва
Carex pallescens
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Carex pallescens
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Carex pallescens
EOL logo.svg EOL: 1123737
IPNI: 301409-1
ITIS logo.svg ITIS: 39738
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 140842

Осока бліда[1][2] (Carex pallescens) — вид трав'янистих рослин з родини осокові (Cyperaceae), поширений у Європі, північному сході Північної Америки, в Західній Азії й Тунісі.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 20–40 см заввишки. Мішечки голі, овальні, без носика, з тонкими жилками; зрілі — зелені, блискучі. Колоски овально-довгасті, на ніжках, злегка відхилені[2]. Стебла 20–80 см, волосисті. Листя: піхви волосисті; лігули більші в довжину ніж ушир; листові пластини 2–3 мм завширшки, волосисті на нижній поверхні. Суцвіття: бічні колоски 5–20 × 4.5–7 мм; кінцеві колоски тичинкові, 5–30 × 1–2.5 мм. Пиляки 1.4–2.8 мм. Плоди 1.8–2 × 1–1.2 мм. 2n = 70[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Північна Америка: Сен-П'єр і Мікелон, сх. Канада, пн.-сх. США; Північна Африка: Туніс; Західна Азія; Європа: майже вся, крім Португалії, Мальти, Свальбарду[4][5][3].

В Україні зростає на луках, у світлих лісах, покладах — на всій території (крім південних районів Степу), звичайний; в Криму (на яйлі і в лісовому поясі), рідко[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Carex pallescens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 426. (рос.)(укр.)
  3. а б Flora of North America. Процитовано 08.10.2018.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 08.10.2018.  (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 08.10.2018.  (англ.)