Осока звисла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осока звисла
Cleaned-Illustration Carex pendula.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Підродина: Cyperoideae
Триба: Cariceae
Рід: Осока (Carex)
Вид: Осока звисла
Біноміальна назва
Carex pendula
Huds., 1762
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Carex pendula
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Carex pendula
EOL logo.svg EOL: 1123704
IPNI: 301492-1
ITIS logo.svg ITIS: 565047
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 312760

Осока звисла[1][2] (Carex pendula) — вид трав'янистих рослин з родини Осокові (Cyperaceae), поширений у Європі (крім півночі й сходу), заході Північної Африки, в Західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина (40)60-150(230) см заввишки[3]

Поширення[ред. | ред. код]

Північна Африка: Алжир, Марокко, Туніс; Західна Азія: Кіпр, Іран, Ірак, Ліван, Сирія, Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Грузія; Європа: Данія, Ірландія, Швеція, Велика Британія, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Білорусь, Молдова, Україна (у т.ч. Крим), Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція (у т.ч. Крит), Італія (у т.ч. Сардинія, Сицилія), Румунія, Сербія, Словенія, Франція (у т.ч. Корсика), Португалія (у т.ч. Азорські острови, Мадейра), Іспанія. Також культивується[4][5].

В Україні зростає в широколистяних лісах, долинах струмків — у нижніх гірських поясах Карпат і Криму.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Carex pendula // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 428. (рос.)(укр.)
  3. eMonocot 1.0.5. Архів оригіналу за 15.06.2018. Процитовано 15.06.2018.  (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 15.06.2018.  (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 15.06.2018.  (англ.)